Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №187/641/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2077/26 Справа № 187/641/26 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Хомича Андрія Миколайовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

У постанові суду зазначено, що 28 березня 2026 року о 09.30 годині по автодорозі С041206 в с. Іванівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився під відеозапис на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alkotest 6810», результат позитивний — 0,45 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої, ухваленої з порушенням норм процесуального права, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що відеозапис розпочинається о 00:14 з моменту, коли транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , вже стоїть. Сам момент зупинки транспортного засобу не зафіксовано. Жодних підстав для зупинки працівниками поліції не названо і не роз`яснено водієві ані на початку контакту, ані пізніше. Відсутність у матеріалах справи даних про підставу зупинки транспортного засобу не дає можливості встановити, чи мали працівники поліції законні повноваження для втручання у права особи.

О 01:48 працівник поліції продемонстрував трубку приладу в герметичній упаковці, о 02:11 ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою алкотестеру Драгер, однак пробний замір повітря перед цим не здійснювався.

Результат тестування позивний — 0,45 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, однак роз`яснення прав останньому відбулось лише о 03:52, тобто після того, як огляд уже було проведено, отримано результат і узгоджено позицію водія.

Апелянт вказує, що протягом усього подальшого часу спілкування працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 , пройти огляд у закладі охорони здоров`я, хоча така пропозиція є обов`язковою, згідно чинного законодавства.

На момент закінчення огляду ОСОБА_1 відмови від проходження огляду у медичному закладі не висловлював, проте поліцейські взагалі не пропонували йому такої можливості, чим порушили встановлену процедуру та позбавили особу право на підтвердження або спростування результатів огляду в лікувальному закладі.

На підставі наведеного захисник просить постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження про справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Хомич А.М. не з`явилися, захисник подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, а отже апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності сторони захисту.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626125 від 28.03.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 28.03.2026 о 09:30 годин по автодорозі С041206 в с. Іванівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився під відеозапис на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alkotest 6810», результат позитивний — 0,45 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: 798763, 798156.

У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «пояснення надам у суді в присутності адвоката».

Вказано, що тимчасово посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис ОСОБА_1 .

Протокол підписаний працівником поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Відповідно до чеку Alcotest Drager 6810 (ARВL-0905), тест № 1595, 28 березня 2026 року було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний — 0,45‰. Водій ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного тестування, про що свідчить його власноручний підпис (а.с.2).

Згідно акту огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме — почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проведений за допомогою приладу Alcotest Drager 6810 (ARВL-0905), тест № 1595. Результат позитивний – 0,45 проміле. Огляд зафіксовано на відеозапис. Акт підписаний інспектором поліції, який його складав, та водієм ОСОБА_1 (а.с.3).

Відповідно до направлення на огляд подія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 28.03.2026 водій ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здоров`я у зв`язку з виявленими у нього ознаками сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Огляд проводився за допомогою алкотестеру Драгер, результат позивний — 0,45 проміле. Від проходження огляду у лікарні водій відмовився (а.с.4).

З рапорту інспектора патрульної поліції убачається, що 28.03.2026 під час патрулювання с. Іванівка, по автодорозі С-041206 було виявлено та зупинено автомобіль Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім було встановлено, що водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців, невиразна мова. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор «Алкотестер Драгер 6810», тест № 1595, результат позитивний — 0,45 проміле (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску (а.с.5а), на якому наявний поєднаний відеозапис з нагрудних камери працівників поліції № 798156 від 28.03.2026 тривалістю 09:34:40-10:05:37 годин та № 798763 від 28.03.2026 тривалістю 09:34:39-10:05:39 годин.

На відеозапису видно, що на узбіччі проїжджої частини автодороги поза межами населеного пункту стоїться автомобіль Daewoo Lanos, поряд з ним, біля відкритих пасажирських дверей перебуває, як потім буде встановлено, водій ОСОБА_1 .

Після повідомлення про виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, на що останній погодився (09:35:40 годин.)

Далі працівник поліції надав ОСОБА_1 одноразовий герметично запакований мундштук до приладу Алкотестре Драгер і той пересвідчився у цілісності упаковки.

О 09:37:14 годині водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотестер Драгер, результат позитивний — 0,45 проміле.

На запитання працівника поліції чи згоден він з результатами огляду, водій ОСОБА_1 о 09:38:18 годині сказав: «Так».

Потім працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його процесуальні права та перейшли до складання адміністративних матеріалів.

На переконання апеляційного суду досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника на те, що відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та даних про наявність у поліцейських підстав для такої зупинки, - не впливають на правильність висновків суду про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з відеозапису водій ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування ним транспортним засобом, його зупинки працівниками поліції під час керування автомобілем та не вказував про безпідставність вимог поліцейських, як до водія транспортного засобу, пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, зупинку його працівниками поліції, причин такої зупинки транспортного засобу, встановлення порушень ПДР, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Тому апеляційні доводи про відсутність фіксування на відеозапису факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та причин зупинки його транспортного засобу, як підстави для висновку про недоведеність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку алкотестеру Драгер, водій ОСОБА_1 пройшов тестування, погодився з його результатами — 0,45 проміле без жодних зауважень та підписав складені адміністративні матеріали. Порушень порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого наведеними вище вимогами законодавства, працівниками поліції допущено не було.

Твердження апелянта про те, що у порушення вимог закону працівники поліції не зробили пробний замір повітря за допомогою Драгеру перед тим, як проводити огляд водія ОСОБА_1 ,- є хибними, оскільки такої обов`язкової вимоги до працівників поліції законодавцем не встановлено.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що інспектором поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, є неспроможними, оскільки положення ч.3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Р. 1 Інструкції №1452/735, не зобов`язують працівників поліції пропонувати пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у випадку, якщо особа згодна з результатами огляду, проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Разом з тим, як вже зазначалось, незгоди з продемонстрованим йому результатом проведеного огляду на місці зупинки ОСОБА_1 не висловив.

Щодо доводів апелянта про порушення працівниками патрульної поліції вимог закону у зв`язку із не роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до проведення процедури огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння — вони є неспроможними. Як убачається з відеозапису, після проходження огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Алкотестер Драгер, водій ОСОБА_1 вказав, що з результатами огляду він згоден. Працівник поліції одразу після цього, до підписання водієм будь-яких процесуальних документів, роз`яснив йому положення ст. 63 Конституції України, а саме право не свідчити проти себе та своїх близьких. Лише після цього працівники поліції перейшли до складання адміністративних матеріалів.

Крім того згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №7626125, ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, про що у відповідній графі наявний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, перелічені в ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та задоволенню не підлягають, а постанова судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Хомича Андрія Миколайовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО