Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №204/6397/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7075/26 Справа № 204/6397/25 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Красвітної Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Дніпровська міська рада,

третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору, Третя дніпровська державна нотаріальна контора,

розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 02 квітня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Самсонова В.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2025року ОСОБА_1 подав в суд позов проти Дніпровської міської ради, визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Третю дніпровську державну нотаріальну контору, в якому вимагав визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька позивач та його брат, ОСОБА_2 , успадкували по 1/2 частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позивач свідоцтво про право на спадщину за законом отримав, а ОСОБА_2 спадщину після смерті батька прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_2 брат позивача - ОСОБА_2 помер та після його смерті відкрилася спадщина. З братом позивач не проживав, останні роки з ним не спілкувався, родинних відносин не підтримував, про його смерть обізнаний не був, у зв`язку з чим пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначав, що про смерть брата дізнався лише у лютому 2025року від сусідів померлого, після чого одразу звернувся до Третьої державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте йому було відмовлено через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважав, що строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, оскільки йому не було відомо про смерть брата.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра від 02 квітня 2026року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з недоведеності позивачем поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд виснував, що позивачем не надано доказів щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що йому не було відомо про настання смерті спадкодавця ОСОБА_2 , в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, що підтверджували б те, що позивач не знав про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

01 травня 2026року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 02 квітня 2026року.

В апеляційній скарзі висловив вимогу про скасування рішення суду та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, висновки суду першої інстанції щодо недоведеності поважності причин пропуску строку на подання заяви на спадщину не відповідають фактичним обставинам справи та на підставі досліджених доказів надано неправильну оцінку фактичним обставинам пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Вважав, що судом не надано належну оцінку спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_2 , з якої вбачається, що нотаріальна контора не повідомляла позивача як спадкоємця другої черги про відкриття спадщини.

Зазначав, що саме необізнаність про наявність у позивача права на прийняття спадщини та відсутність інших спадкоємців після смерті брата і стала основною причиною пропуску строку, що на думку позивача, дає право на визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

06 травня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Чечелівського районного суду м. Дніпра цивільну справу №204/6397/25; та 15 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

04 червня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1540год 18 серпня 2026року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа та отримання документів в Електронному суді.

Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами

ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 /а.с. 80/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер /копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 а.с. 77/.

30 березня 2021року ОСОБА_1 звернувся до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті брата – ОСОБА_2 та на підставі його заяви нотаріальною конторою заведено спадкову справу №212/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , копія якої міститься в матеріалах справи /а.с. 73-92/.

24 лютого 2025року ОСОБА_1 звернувся до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого був ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав /а.с. 88/.

Проте, 24 лютого 2025року постановою державного нотаріуса Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Л.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини /а.с. 89/.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що надані позивачем докази не підтверджують поважні причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для позивача, як спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений законодавством строк.

Як правову підставу для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції виснував, що позивач не довів, що строк на прийняття спадщини після смерті брата, передбачений статтею 1270 ЦК України, був пропущений ним з поважних причин, не довів наявність непереборних перешкод, які вплинули протягом тривалого часу на можливість подання заяви про прийняття спадщини.

Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1269 та частиною першою статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За цією нормою поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Схожі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 01 квітня 2019року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020року у справі №145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 наполягав на тому, що строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, у зв`язку із тим, що він не був обізнаний про смерть брата, а дізнався про це лише у лютому 2025року від сусідів померлого, після чого одразу звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. На таких же обставинах позивач наполягав і в апеляційній скарзі.

Проте, такі твердження ОСОБА_1 про необізнаність про смерть ОСОБА_2 до лютого 2025року повністю спростовуються матеріалами спадкової справи №212/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка була заведена Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою 30 березня 2021року саме за заявою ОСОБА_1 , тобто станом на 30 березня 2021року ОСОБА_1 достеменно був обізнаний про смерть брата.

Наведені у позовній заяві твердження ОСОБА_1 про пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщини через необізнаність про смерть ОСОБА_2 у зв`язку з непідтриманням родинних відносин з братом та відсутністю спілкування з ним, взагалі не підтверджені жодними доказами. Як вірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджували б те, що позивач не знав про смерть ОСОБА_2 .

За наведених обставин справи, правильними є висновки суду першої інстанції про недоведеність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів оцінює критично і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належну оцінку спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_2 , з якої вбачається, що нотаріальна контора не повідомляла позивача як спадкоємця другої черги про відкриття спадщини. Такі доводи є безпідставними, оскільки, як вже було зазначено вище, спадкова справа №212/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 була заведена 30 березня 2021року саме за заявою позивача ОСОБА_1 .

Щодо посилання ОСОБА_1 у позовній заяві та в апеляційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024року у справі №686/5757/23, то вона не є релевантною, оскільки зміст правовідносин та фактичні обставини справи, що розглядається, є відмінним від обставин справи, в якій була прийнята вказана постанова. Вищевказана постанова Великої Палати Верховного Суду містить висновки щодо необізнаності спадкоємця про наявність заповіту як поважної причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, в той час як у вказаній справі позивач зазначав, що є спадкоємцем другої черги спадкування за законом та звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті брата саме за законом, а не за заповітом.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є достатніми для задоволення позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час розгляду справи суд першої інстанції надав належну правову оцінку доводам позивача і наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність обставин наявності поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що однією з причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини стала необізнаність про відсутність інших спадкоємців після смерті брата, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки таких обставин в обґрунтування позову позивач не зазначав та вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заразом, за змістом статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність та обґрунтованість рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 02 квітня 2026року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 серпня 2026року.

Судді: