Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №215/5638/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2273/26 Справа № 215/5638/26 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Губара А.Л., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Тернівського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіцер відділення військовго обліку та бронювання, старший лейтенант, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави,

на підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.

Від сплати судового збору звільнено відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, наказом № 245 від 01.09.2024 старший лейтенант ОСОБА_1 призначений на посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . №1822 від 17.05.2026 старшого лейтенанта ОСОБА_1 визначено старшим групи оповіщення.

18.05.2026 приблизно о 06:55 год, перебуваючи неподалік автобусної зупинки на вул. Пляжна Тернівського району м. Кривий Ріг, офіцер відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам служби, внаслідок несумлінного та недбалого ставлення до виконання покладених на нього службових обов`язків, в порушення ст.ст.9,11,16,17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, с. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154, Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом МОУ №532 від 06.05.2024, не забезпечив належну організацію та контроль за діяльністю групи оповіщення, не забезпечив обов`язкову фото- та відеофіксацію процесу перевірки військово-облікових документів і вручення повісток, чим порушив встановлений порядок виконання завдань з мобілізації в умовах особливого періоду, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

18.05.2026 приблизно о 06:55 год, перебуваючи неподалік автобусної зупинки на вул. Пляжна Тернівського району м. Кривий Ріг офіцер відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , будучі старшим групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи всупереч інтересам служби, внаслідок несумлінного та недбалого ставлення до виконання покладених на нього службових обов`язків, в порушення ст.ст.9,11,16,17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, с. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . №1822 від 17.05.2026, не забезпечив належну організацію та контроль за діяльністю групи оповіщення, здійснював заходи оповіщення та перевірку військово-облікових документів не у військовій формі одягу ЗСУ, чим порушив встановлений порядок виконання завдань з мобілізації в умовах особливого періоду, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

На вказане рішення захисник Губар А.Л., який діє в інтересх особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Зазначає, що протоколи про адміністративні правопорушення та оскаржувана постанова судді не містять відомостей про те, яким саме нормативним актом встановлюється коло службових обов?язків ОСОБА_2 , відсутні дані про те, що він був ознайомлений з колом своїх обов?язків, та не зазначено, які саме з кола службових обов?язків він не виконував або виконував неналежно. Відсутність вказівки на конкретні службові обов?язки старшого групи оповіщення старшого лейтенанта ОСОБА_1 унеможливлює висновок про його винуватість у недбалому ставленні до військової служби. Крім того, згідно протоколів про адміністративне правопорушення до складу групи оповіщення входила дільничий офіцер поліції Коваль, яка здійснювала фіксацію на бодікамеру, однак цей запис судом не було досліджено. При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших вагомих доказів, не є беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 на підставі пояснень ОСОБА_3 , адже ці докази не є належним та суд не зазаначив, які ж саме пояснення було покладено в основу визначення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Крім того, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Зазначає, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_2 , а копія оскаржуваної постанови на його адресу судом не направлялася. Захисник про ухвалення оскаржуваної постанови довідався лише 22 липня 2026 року, однак, станом на 24 липня 2026 року, не отримав доступу до матеріалів електронної справи, у зв?язку з чим просить визнати причини пропуску поважними та поновити строк на її апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, можливість реалізації права апеляційного оскарження та його строк виникають і обчислюються саме з дня винесення постанови та не пов`язані з днем отримання копії судового рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувана постанова була ухвалена 06 липня 2026 року. При цьому судовий розгляд відбувся за відсутності ОСОБА_2 та його захисника.

В матеріалах справи відсутні докази про вручення копії оскарженої постанови судом Крутьку та відсутні відомості щодо дати вручення копії оскаржуваної постанови захиснику.

З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, у зв`язку з наявністю поважних причин його пропуску.

Апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення, у повній мірі забезпечено право Крутька та його захисника на доступ до правосуддя. Їм була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Стаття 172-15 КУпАП не містить тлумачення поняття недбалого ставлення до військової служби, тому з метою додержання принципу законності, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України, службовою недбалістю визначено невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Тобто, з огляду на справу, що розглядається, під недбалим ставленням військової службової особи до військової служби слід розуміти невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного станув України» №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та діє станом на теперішній час.

Відтак в Україні продовжує діяти особливий період.

З об`єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов`язків.

Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов`язків. Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Законом України «Про військовий обов?язок і військову службу» встановлено, що для військовослужбовців установлюється військова форма одягу та ознаки розрізнення.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом МО України № 532 від 06 серпня 2024 року, під час здійснення фото- та відео- фіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відео зйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Пунктом 5 розділу II Інструкції визначено, що включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Підпунктом 1 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів. Центрального управління або регіональних органів СБУ є вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

В пункті 52 Порядку зазначається, що під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Відсутність відеофіксації несе за собою неможливість вивчення та надання оцінки правомірності дій посадових осіб ТЦК та СП в ході здійснення заходів оповіщення та в подальшому не дає змоги об`єктивно реагувати на резонансні події, які стаються за участі посадових осіб ТЦК та СП.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів:

- протоколу про адміністративне правопорушення № 29 від 15.06.2026;

- протоколу про адміністративне правопорушення № 30 від 15.06.2026;

- витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.09.2024 №245;

- наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від №1822 від 17.05.2026;

- пояснень свідка ОСОБА_3 ;

- інших долучених до справи доказів.

Аналізуючи наведені докази, вважаю доведеним той факт, що недбале ставлення до військової служби старшого лейтенанта ОСОБА_2 виразилось у порушенні встановленого порядку виконання завдань з мобілізації в умовах особливого періоду, незабезпеченні обов?язкової фото- та відеофіксації процесу перевірки військово-облікових документів і вручення повісток, здійсненні заходів оповіщення та перевірки військово-облікових документів не у військовій формі одягу ЗСУ.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протоколи про адміністративні правопорушення та оскаржувана постанова судді не містять відомостей про те, яким саме нормативним актом встановлюється коло службових обов?язків ОСОБА_2 , відсутні дані про те, що він був ознайомлений з колом своїх обов?язків, та не зазначено, які саме з кола службових обов?язків він не виконував або виконував неналежно, зазначаю, що в матеріалах справи містяться докази, згідно з якими він наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . №1822 від 17.05.2026 визначений старшим групи оповіщення та пройшов інструктаж особового складу групи оповіщення про використання засобів фото- відео-фіксації, дотримання військової форми одягу, процедури оповіщення і перевірки військово-облікових документів, що засвідчив своїм підписом.

При цьому, є слушними доводи автора апеляції про відсутність вказівки на конкретні службові обов?язки старшого групи оповіщення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , та, як наслідок, недоведення наявності в його діях недбалого ставлення до військової служби в частині незабезпечення ним належної організації та контролю за діяльністю групи оповіщення.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , пройшовши інструктаж, як старший групи оповіщення, щодо обов?язкової фото- та відеофіксації процесу перевірки військово-облікових документів і вручення повісток, здійсненні заходів оповіщення та перевірки військово-облікових документів у військовій формі одягу ЗСУ, але наведені вище вимоги Інструкції не виконав та здійснював перевірку військово-облікових документів і вручення повісток не у військовій формі ЗСУ та без обов?язкової фото- та відеофіксації, що безумовно утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Твердження в апеляційній скарзі про безпідставне врахування судом пояснень дільничого офіцеру поліції ОСОБА_3 є неприйнятним, адже, остання залучалася до виконання завдання разом із групою оповіщення, була безпосереднім свідком подій, та її поснення вірно було покладено судом покладено в основу визначення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину.

Щодо твердження сторони захисту про здійснення фіксації перебігу подій на бодікамеру дільничого офіцеру поліції ОСОБА_3 зазначаю, що остання весь час перебувала у службовому автомобілі та повну фіксацію виконання групою оповіщення поставленого перед ними завдання не здійснювала, у зв?язку з чим суд першої інстанції вірно не прийняв цей запис з бодікамери до уваги.

При цьому, сторона захисту вірно зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших вагомих доказів, не є беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому викладені у протоколі обставини вірно покладено судом в основу прийнятого рішення.

Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

З огляду на викладене, вважаю доведеним належним чином винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Губару А.Л., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Тернівського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 .

Постанову судді Тернівського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя