Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №190/2539/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7577/26 Справа № 190/2539/25 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Ю.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Красвітної Т.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»

на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

05.12.2025 року до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.04.2018 року, що станом на 21.10.2025 року складає 22638,52 грн та судові витрати по справі у розмірі 3028,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 25.04.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідач своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом із Умовами, і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Згідно з тарифами Чорна картка monobank базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, збільшена відсоткова ставка на місяць - 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором.

У відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 рокув задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

18.05.2026 року від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 рокута винесення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.

Посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 22638,52 гривень, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

25.04.2018 року відповідач ОСОБА_1 , звернувся до АТ «Універсал Банк» для отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 25.04.2018 року. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 (а.с. 44).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank в редакції, чинній з 27/11/2021 року, які не містять реквізитів та підпис позичальника (а.с. 45-51), паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, який не містить реквізитів та підпис позичальника. В графі підпис споживача: споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання договору. Електронний підпис відповідача відсутній (а.с. 54-56) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (зворот.бік а.с. 56).

Згідно копії довідки про наявність рахунку від 21.10.2025 року ОСОБА_1 , відкрито рахунок НОМЕР_3 , картка № НОМЕР_1 , тип рахунку: Картка Чорна; активна до 05/30. (а.с. 42).

Згідно довідки про розмір встановленого ліміту від 21.10.2025 року, вбачається що ОСОБА_1 , через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.04.2018 року за карткою НОМЕР_4 станом на 21.10.2025 року були встановлені суми кредитного ліміту, а саме: 25.04.2018 року -2000 грн; 12.12.2018 року – 80 грн; 09.02.2022 року-1000 грн; 30.08.2022 року – 10000 грн. (а.с. 43).

Також до позову додано виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб з підтвердження реєстрації позивача як юридичної особи, (а.с.67), копії банківської ліцензії, виданої позивачу на право надання позивачем банківських послуг (а.с. 66) та статуту, нова редакція Статуту затверджена рішенням єдиного акціонерного АТ «Універсал Банк» від 21.12.2021 року, а погоджено 20.01.2022 року. (а.с. 68-69).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.04.2018 року, укладеного між банком та відповідачем, станом на 21.10.2025 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 22638 грн. 52 коп. (а. с.6-22).

Згідно виписки про рух коштів по картці від 21.10.2025 року за період з 25.04.2018-21.10.2025 року ; клієнт: ОСОБА_1 , інформація по картці: НОМЕР_4 ; кредитний ліміт станом на 21.10.2025 року -10000,00 грн., заборгованість станом на 21.10.2025 року -22638,52 грн, вбачається, що 25.04.2018 року кредитний ліміт підвищений на 2000 до 2000, станом на 01.09.2024 року залишок після операції становить 22638,52 (а.с. 23-41).

Судом першої інстанції встановлено, що в Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 25.04.2018 року, процентна ставка не зазначена, як і сама анкета-заява є не читаємою, доказів досягнення сторонами домовленості щодо розміру процентів або встановлення сторонами у договорі обов`язку сплати пені та штрафів за порушення умов кредитного договору матеріали справи не містять.

Крім того, з довідки про наявність рахунку вбачається, що відповідачу видано картку № НОМЕР_1 , а згідно виписки про рух коштів від 21.10.2025 року вбачається що надано інформацію по картці НОМЕР_4 , тобто маються розбіжності в картках, що судом не приймається як належний доказ.

Наданий банком Витяг з тарифів картки «Monobank» суд першої інстанції оцінив критично. Жодних доказів на підтвердження того, чи дійсно відповідач ОСОБА_1 підписував витяг з тарифів, позивачем суду першої інстанції не надано.

Долучені ж до матеріалів позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» затверджені Протоколом Правління №46 від 24.11.2021 року та набули чинності 27.11.2021 року, (Анкета-заява укладена 25.04.2018 року). Більше того, такі Умови не містять реквізити та підпис позичальника, а також не містять посилання на кредитний договір, до якого вони входять.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25.04.2018 року шляхом підписання анкети - заяви.

При цьому, судом першої інстанції враховано правову позицію, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 щодо того, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит – сума кредиту за договором станом на 01.05.2018 року становить 100000,00 грн, тобто з наданої Таблиці неможливо встановити до якого кредитного договору вона відноситься.

Встановивши вказані обставини, судом першої інстанції прийняте рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Але з такими висновками колегія суддів апеляційного суду в повному обсязі погодитись не може з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не підписав надані позивачем умови і правила обслуговування.

Проте, розглядаючи матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з анкетою-заявою до договору про отримання банківських послуг (а.с. 44), отримав картковий рахунок (а.с. 42), на який було встановлено ліміт 10000,00 грн (а.с. 43).

Як вбачається з розрахунку заборгованості та пояснення до виписки про рух коштів (а.с. 6-22), відповідач отримав 10000,00 грн кредитних коштів.

Відповідачем було підписано та отримано у банківському додатку паспорт споживчого кредиту (а.с. 54-56). Відповідно до розрахунку загальних витрат за кредитом у 100000,00 грн, витрати складають 36668,07 грн, тобто при отриманні кредиту у 100000,00 грн, позичальник повинен повернути до банку 136668,07 грн, відповідач погодився з такими умовами.

Враховуючи, що відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн, то його відсоток за користування кредитом – 3666,80 грн, відповідно, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13666,80 грн.

Щодо іншої суми, яка передбачена не підписаними відповідачем Умовами, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для її стягнення.

При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуємому рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Позивачем за подачу позову сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн (а.с.72), за подачу апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 4542 грн (а.с.94).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційна скарга та позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 1828,00 грн та за подачу апеляційної скарги у розмірі 2742,00 грн, що загалом складає 4570,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 року скасувати.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 25.04.2018 року станом на 21.10.2025 року у розмірі 13666 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 80 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1828,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 2742,00 грн, а всього 4570 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України

Судді: