Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №191/3736/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3736/26

Провадження № 3/191/1300/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костеленко Я.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, працюючого оператором лінії, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 09.07.2026 близько 11:30 год.. знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , зателефонувала своїй свекрові ОСОБА_2 та вчинила з нею словесний конфлікт і висловлювалась в її бік нецензурною лайкою, чим вчинила психологічне насильство. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала та пояснила, що 09.07.2026 не вчиняла конфлікту зі своєю свекрухою ОСОБА_2 , а лише написала смс-повідомлення у відповідь на її погрози.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Суд в обов`язковому порядку повинен перевірити матеріали адміністративної справи, що надійшли до суду на їх відповідність вимогам закону, в тому числі статтям 254,256 КУпАП.

Також ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №963326 від 13.07.2026 не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Так, частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім`ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім`ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, психологічне насильство має такі ознаки як приниження, переслідування, залякування, контроль волевиявлення особи або спричинення реальної шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» не кожен сімейний чи побутовий конфлікт може вважатися психологічним насильством у розумінні закону.

За результатами аналізу доказів, суд дійшов висновку, що викладені у протоколі та матеріалах справи дії, а саме висловлювання нецензурною лайкою, окрім письмових пояснень ОСОБА_2 , не були підтверджені належними та достатніми доказами, які б свідчили про приниження, залякування чи інші форми психологічного тиску, що викликали у потерпілої обґрунтовані побоювання за власну безпеку або завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з огляду на те, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд констатує недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 283-284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Я. Ю. Костеленко