Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №203/7597/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/7597/26

Провадження № 2/0203/3365/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Шовкопляса М. о.,

розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач, за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно рішення Вищої ради правосуддя № 2584/0/15-24 від 29.08.2024 внаслідок припинення роботи Селидівського міського суду Донецької області з об`єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, який продовжено до 31 жовтня 2026 року, звернулася до Центрального районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи вимоги тим, що у подружжя склалися різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Наразі сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Фактично сім`я припинила своє існування. Вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати. Від шлюбу у подружжя є неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 15 липня 2026 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру, а також отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відносно позивача та відповідача, позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, позивач у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві в прохальній її частині просила розгляд справи проводити без її участі.

У зв`язку з відсутністю поштового обігу з м. Селидове Донецької області, де проживає відповідач, і яке знаходиться на тимчасово окупованій та відповідно непідконтрольній українській владі території України, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, його адреси як тимчасово переміщеної особи, відомостей про місце роботи суд не має.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, та, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача за правилами ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України справа підлягає розглядові судом в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 10 вересня 2011 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільного стану Харцизького міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 251, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 10 вересня 2011 року долучена до матеріалів справи копія свідоцтва про шлюб (а.с. 4-5).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.7, 6).

Сімейне життя не склалося через різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Наразі сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Фактично сім`я припинила своє існування.

Відповідачем до суду не надано доказів, які спростовують доводи позивача, також не надано доказів, які підтверджують можливість подальшого спільного життя подружжя та збереження їх шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

В ході розгляду справи, судом перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.

Вирішуючи справу, суд зважає на особливий характер сімейних відносин та їх об`єктивну недоступність для оточуючих, при цьому, бере до уваги наявність у подружжя малолітніх дітей, враховує також їх інтереси та зазначає про те, що задля охорони їх інтересів є кращим проживання в повній родині, проте зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, категоричне заперечення позивача проти збереження шлюбу, неявка відповідача до суду, вочевидь свідчать про те, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу буде суперечити його інтересам, що мають істотне значення, тому відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Харцизького міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 251 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити « ОСОБА_5 ».

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 17 серпня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко