Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №202/4076/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/4076/26

Провадження № 2/202/4180/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

03 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., представника позивача Євіча В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,

У С Т А Н О В И В:

30 квітня 2026 року позивач в особі свого представника – адвоката Євіча В.В. через підсистему «Електронний суд» звернулася з позовом про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, з якою проживає дитина.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 березня 2024 року в Новомосковському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був зареєстрований шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 , про що складений актовий запис № 104.

Мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З липня 2024 року після народження дитини сімейне життя погіршилося через різні погляди на шлюб і сім`ю, що призвело до припинення шлюбних відносин.

З січня 2025 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Позивач вважає, що подальше сімейне життя з відповідачем і збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

З 28.08.2024 року до 13.07.2027 року вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, офіційних доходів не отримує та потребує матеріального утримання.

Відповідач є фізично здоровим, має працездатний вік, офіційно працевлаштований, має стабільний заробіток, інших осіб на утриманні не має, а тому спроможний надавати матеріальну допомогу.

За цих підстав позивач просила шлюб між нею і відповідачем розірвати; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 »; стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 04 травня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача – адвокат Євіч В.В., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками відповідач отримав особисто 29 червня 2026 року, про що у матеріалах справи міститься розписка. Відзив на позов або будь-яких інших заяв від відповідача не надходило.

За таких обставин, керуючись статтями 280-282 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що 01 березня 2024 року Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , про що складений актовий запис № 104 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».

Сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з позовною заявою сторони припинили шлюбні відносини у 2025 році, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Малолітній син проживає з матір`ю.

При вирішенні спору між сторонами суд керується наступним:

Відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.

Виходячи з взаємовідносин між сторонами, причин позову про розірвання шлюбу, викладених у позовній заяві, всіх обставини життя сторін, зокрема припинення ними шлюбних відносин і небажання позивача зберегти шлюб, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач у своїй позовній заяві просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, прийняте у зв`язку з реєстрацією шлюбу, тому прізвище позивачу після розірвання шлюбу необхідно залишити « ОСОБА_4 ».

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, то суд керується тим, що згідно з частиною 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 5 статті 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

В силу статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд звертає увагу, що спір щодо надання матеріальної допомоги на утримання дітей може містити незгоду між батьками як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.

Отже, в разі спору суд має вирішити питання не лише щодо стягнення аліментів, а й визначити їх розмір.

В даному випадку звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини свідчить про наявність між сторонами спору щодо надання відповідачем матеріальної допомоги на дитину.

Суд наголошує, що відповідач як батько зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому відповідач доказів наявності на його утриманні інших осіб не надав.

Отже, з урахуванням матеріального стану сторін, всіх інших обставин, передбачених статтею 182 Сімейного кодексу України, суд доходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина слід визначити в розмірі 1/4 (однієї чверті) його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дня пред`явлення цього позову – 30 квітня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Суд звертає увагу, що такий розмір аліментів на дитину відповідає законодавству, є необхідним для забезпечення розвитку дитини, а відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у зазначеному розмірі.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд керується тим, що відповідно до частин 2, 4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Судом установлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку.

Отже, позивач, з якою проживає дитина, має право на отримання від батька дитини утримання до досягнення дитиною трьох років.

При цьому відповідно до закону таке право позивача не залежить від наявності в неї самостійного доходу та її матеріального становища.

Отже, з урахуванням стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі однієї чверті його доходу, суд вважає, що розмір аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, слід визначити в розмірі 1/6 (однієї шостої частини) всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, які стягувати починаючи з дня пред`явлення позову – 30 квітня 2026 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

На переконання суду, відповідач має можливість надавати дружині до досягнення дитиною трьох років матеріальне утримання в такому розмірі, оскільки він знаходиться в працездатному віці, має можливість працювати та отримувати регулярний дохід.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Тож, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру - про розірвання шлюбу в розмірі 1331 грн 20 коп.

У частині вимоги про стягнення аліментів позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зареєстрований 01 березня 2024 року в Новомосковському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області, актовий запис № 104.

Прізвище дружині після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_4 ».

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову – 30 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 (однієї шостої) його заробітку (доходу), починаючи з 30 квітня 2026 року і додосягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 1331 грн 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія Марченко