Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №489/4363/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/4363/26

Кримінальне провадження №1-кп/489/690/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 р. м. Миколаїв

Вступна частина

Інгульський районний суд м. Миколаєва, головуючий - суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання ОСОБА_2

Кримінальне провадження № 12026152040000361 від 07.04.2026 р.

Обвинувальний акт про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 135 КК України стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Глиняни, Золочівського району, Львівської області, громадянки України, із професійно-технічною освітою, не працюючої, заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 .

Сторони: прокурор ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_3 .

Мотивувальна частина

07.04.2026, близько 07.00, ОСОБА_3 будучи матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що залишає дитину в обстановці підвищеної небезпеки, маючи можливість передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків, завідомо покинула на тривалий час свого малолітнього сина, ОСОБА_7 , у ванній з відкритою подачею води та перекритим стоком самого, без догляду, а сама пішла до іншої кімнати, де лягла спати, тим самим залишила дитину у небезпечному для життя стані.

Достовірно знаючи, що малолітня дитина залишена без нагляду, в небезпечному для життя стані, позбавлена можливості, через малолітство, вжити заходи до самозбереження і самостійно вибратись із повністю наповненої водою ванної, нехтуючи обов`язками щодо піклування за нею та надання їй допомоги, ОСОБА_3 повернулася до ванної кімнати лише через дві години, де виявила малолітнього ОСОБА_7 без ознак життя.

Тривале перебування малолітнього ОСОБА_7 без догляду у наповненій водою ванній, призвело до його утоплення у воді та механічної асфіксії.

Ці дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 3 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження через малолітство, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи.

Сторони кримінального провадження звернулись в судовому засіданні з клопотанням про затвердження угоди від 19.08.2026 р. про визнання винуватості ОСОБА_3 щодо наведеного формулювання обвинувачення, на таких умовах: ОСОБА_3 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаюється. В свою чергу, прокурор погоджується на призначення покарання в межах санкцій ч.3 ст. 135 КК України (4 роки позбавлення волі) і на підставі ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

В судовому засіданні сторони угоди, а також захисник, підтвердили досягнення згоди відповідно до умов угоди. Суд переконався, що угода має добровільний характер з боку обвинуваченої, їй роз`яснений зміст обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Суд перевірив угоду від 19.08.2026 р. на відповідність вимогам КПК (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч. 7 ст. 474 КПК) та вважає за можливе її затвердити з визнанням ОСОБА_3 винною в інкримінованому злочині. Потерпілий висловив письмову згоду на укладання даної угоди

Міра покарання за вчинений тяжкий злочин узгоджена обвинуваченим та прокурором з урахуванням наявності обставини, яка пом`якшує покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального провадження, відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також особи обвинуваченої, яка на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, стосовно якої в цілому позитивна доповідь органу пробації, відповідає обставинам провадження і є співмірною.

Запобіжний захід на час ухвалення вироку відсутній. Питання про судові витрати та речові докази не поставали.

Резолютивна частина

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.08.2026 укладену між обвинуваченою ОСОБА_3 та прокурором - керівником Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 135 КК України та призначити їй покарання - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком 1 рік і протягом цього строку обов`язками: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1