Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №473/246/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/246/26

Номер провадження1-кп/473/171/2026

В И Р О К

іменем України

"19" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадженні № 12026153190000002 від 08.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Балтського району Одеської області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, інвалід дитинства III групи, не працює, неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , відбуває покарання у ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)», за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, 300, раніше судимий: 1) 26.04.2021 Балтським районним судом Одеської області за ч.2 ст.125, ч.3 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 2) 29.06.2022 Балтським районним судом Одеської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 70, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

захисник – адвокат ОСОБА_5 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Так, 07.01.2026 близько 12:00, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , відбуваючи покарання в Державній установі «Вознесенська виправна колонія (№72)», що розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300, поблизу медичної частини, яка розташована на території установи, знайшов паперовий згорток, всередині якого перебував наркотичний засіб - канабіс, який ОСОБА_3 тим самим незаконно придбав.

Придбаний наркотичний засіб ОСОБА_3 поклав у зовнішню передню кишеню своєї кофти, де і зберігав для власного вживання, без мети подальшого збуту.

В подальшому, 07.01.2026 близько 17:30 під час обходу території установи, в районі приміщення їдальні, засудженому ОСОБА_3 проведено неповний особистий обшук, в ході якого співробітниками ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)», а в подальшому - працівниками поліції виявлено та вилучено паперовий згорток, в середині якого знаходився наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс, загальною вагою у висушеному стані 10,247 г, який ОСОБА_3 зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю. Відмовився від дачі пояснень в силу ст.63 Конституції України. Щиро кається.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Протокол огляду місця події від 07.01.2026, відповідно до якого дізнавачем Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області проведено огляд місця події території ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)», що розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300, де в кабінеті перебуває засуджений ОСОБА_3 та на робочому столі поряд з ним знаходиться паперовий згорток в середині якого виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору, яку упаковано до сейф-пакету СR 1174939 (т.1, а.п.35-39).

Висновок експерта № СЕ-19/115-26/468-НЗПРАП від 13.01.2026, відповідно до якого надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса канабісу у перерахунку на висушену речовину, становить – 10,247 г. ( т.1, а.п.44-47).

Речовим доказом (т.1, а.п.48,49).

Таким чином, вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, доведена в повному обсязі.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог ч.ч. 1, 2 ст.65 КК України, де зазначено, що:

1. Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи із вищевикладого, беручи до уваги зміст ст.50 КК України, яка наголошує на тому, що 1. покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. 2. покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими.

Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує що вчинене кримінальне правопорушення, яке є проступком в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває (т.1, а.п.66), за місцем відбування покарання характеризується негативно (т.1, а.п.61-63), є особою з інвалідністю 3-групи (т.1, а.п. 65).

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання:

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Разом з тим, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий 29.06.2022 року Балтським районним судом Одеської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 70 КК України, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців.

Тому, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання, за сукупністю вироків, слід частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вищевказаним вироком.

Разом з тим, суд не може погодитися з позицією сторони захисту щодо призначення покарання обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд бере до уваги пункт 2 Постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», який наголошує на тому, що висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.

Так, згідно з ч.1 ст.309 КК України, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Виходячи з вимог п.2 даної Постанови, призначаючи покарання у виді штрафу, суд має враховувати майновий стан обвинуваченого. Оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений не працює, тобто буде неспроможний виконати таке покарання, тому, на думку суду, такий вид покарання призначити неможливо.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речового доказу вирішити відповідно до ст.100 КПК України (т.1, а.п. 48-49).

Судові витрати стягнути з обвинуваченого на підставі ч.2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання в виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Балтського районного суду Одеської області від 29.06.2022 та остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 призначити покарання на строк 3 роки позбавлення волі.

Речовий доказ – наркотичний засіб канабіс, загальною вагою 9,949 г у сейф-пакунку СRІ 1174939, що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, – знищити (т.1, а.п.48,49).

Судові витрати у сумі 1782 гривні 80 копійок стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1