Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №130/2447/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/591/2026

130/2447/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , - за частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

у с т а н о в и в :

До Жмеринського міськрайонного суду 10 липня 2026 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710354 від 4 липня 2026 року, цього дня о 10-10 год в с. Рів по вул. Пушкіна ОСОБА_1 керував автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, зіниці очей не реагували на світло, відсутність слини в порожнині рота. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння в лікарняному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки правопорушення вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Також, відносно ОСОБА_1 4 липня 2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 710347 за фактом того, що цього дня о 10-10 год в с. Рів по вул. Пушкіна ОСОБА_1 керував автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, відповідальність за що передбачена частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідні протоколи були складені інспектором Жмеринського РВП Дмитренком В.В. про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Постановою судді від 13 серпня 2026 року вказані протоколи об`єднані в одне провадження.

В судові засідання 30 липня та 13 серпня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку смс – повідомлення на вказаний ОСОБА_1 у заяві номер телефону.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання згідно, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В даному випадку проходжу до висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення, у яких ОСОБА_1 поставив свій підпис; довідкою начальника ВВГ, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 130 КУпАП; копію постанови Вінницького районного суду від 13 лютого 2026 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП; копію постанови Вінницького районного суду від 18 березня 2026 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 130 КУпАП; письмове пояснення ОСОБА_1 , у якому він визнає, що йому відомо, що його позбавлено права керування, однак він 4 липня 2026 року керував автомобілем, був зупинений, огляд на стан сп`яніння проходити відмовився; довідкою начальника ВВГ, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який належить ОСОБА_2 ..

Також було оглянуто відео з бодікамери поліцейського, з якого видно, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування автомобілем, при спілкуванні встановлено, що ОСОБА_1 немає посвідчення водія, позбавлений права керування, запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак він відмовився.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеною оскільки він відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння та керував автомобілем, будучи позбавлений права керування.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в межах санкції частини третьої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до частини другої статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені судом докази, а також приймаючи до уваги, що згідно з частиною другою статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, пом`якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини не враховуються, вважаю за доцільне накласти на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль йому не належить.

Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, слід врахувати, що відповідно до частини другої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

В той же час, згідно з частиною третьою статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Як слідує з постанови Вінницького районного суду від 18 березня 2026 року, прийнято рішення у справі №128/4946/25 про накладення штрафу в сумі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, яка набула законної сили 31 березня 2026 року, то до стягнення слід було б приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою.

Однак, оскільки санкцією частини третьої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено максимальний, встановлений цим кодексом, строк позбавлення права керування 10 років, то невідбуту частину такого стягнення суддя не приєднує.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 126, 130, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини третьої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ