Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 серпня 2026 р.
Справа: №130/2396/26
Суддя: Шепель К. А.
3/130/580/2026
130/2396/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2026 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи, що надійшли з Жмеринського районного відділу поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого слюсарем в АТ «Укрзалізниця», про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
у с т а н о в и в :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 709854 від 3 липня 2026 року, складеного інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Якубовичем І.І., 3 липня 2026 року о 18-20 год в м. Жмеринка по вул. Коцюбинського водій ОСОБА_2 керував електроскутером в стані алкогольного сп`яніння. Стан сп`яніння було встановлено за допомогою приладу «Драгер» тест №4606, результат тесту 0,44 проміле, чим порушив пункт 2.9 ПДР.
Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України, а також передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вини у вчиненому правопорушенні не визнає, пояснює, що 3 липня 2026 року він працював з дружиною на городі, і коли вони повертались з городу, то вирішив електроскутер, який стояв на дорозі біля будинку, закотити в гараж. Він ним не керував, а вів його в руках. Працівники поліції його зупинили та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, так як він алкоголю не вживав, то погодився, результат 0,44 %, він був з ним не згоден, оскільки алкоголю не вживав, про що повідомив працівників поліції і просив пройти з ним огляд в лікарні, на що йому пояснили, що в Жмеринці такий огляд йому не проведуть, потрібно їхати в м. Вінницю, шукати самостійно патрульний автомобіль і в присутності патрульних проходити огляд в лікарні в м. Вінниці, тому він і не їхав.
Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_2 написав, що "не згідний"; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідку про те, що ОСОБА_2 станом на 3 липня 2026 року протягом останніх 12 місяців до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягувався.
У судовому засіданні було оглянуто відеодиск, доданий працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, де відео розпочинається з того, що працівники поліції та ОСОБА_2 стоять на вулиці. Працівники поліції повідомляють, що наявний запах алкоголю з ротової порожнини і пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_2 погоджується, продуває в прилад «Драгер», результат 0,44 проміле. ОСОБА_2 повідомляє, що не згоден з таким результатом і просить проїхати до лікарні, на що інспектор поліції відповідає, що в лікарні такий самий прилад, і огляд можна проти тільки в «наркодиспансері». ОСОБА_2 їм неодноразово пояснює, що не вживав алкоголю і не згоден з таким результатом, однак пройти огляд в лікарні йому не пропонують. На відео також не зафіксовано факту керування ОСОБА_2 електроскутером.
Особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Чинним Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 252) визначено, що в розрізі відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінка доказам надається за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виключно судом, який керується при цьому законом і правосвідомістю.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.
Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи не встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні зі слів ОСОБА_2 , що також підтверджено оглянутим відеодиском, він не керував електроскутером, і працівники поліції безпідставно запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, і до того ж працівниками поліції грубо порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно з частиною п`ятою статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недоведеною.
Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 130, 245, 247, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –
п о с т а н о в и в :
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua