Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №607/793/24 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/793/24Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.

Провадження № 22-ц/817/268/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участі секретаря — Хоміцької О.С.

та сторін:представника позивача — адвоката Чубенко Н.М., представника відповідача адвоката Янчишина В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/793/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року, ухваленого суддею Черніцькою І.М., повний текст якого складено 10 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

у січні 2024 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом, який згодом уточнили, до ОСОБА_1 та ТОВ “Страхова компанія “Альфа — Гарант” та просили стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_3 174565,76 грн матеріальних збитків внаслідок пошкодження автомобіля марки Lexus RX 350 у дорожньо-транспортній пригоді, 2200 грн витрат на послуги з евакуації транспортного засобу, 141181 грн витрат на прокат іншого автомобіля, 35000 грн завданої моральної шкоди, в користь ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 по 50000 грн завданої моральної шкоди та стягнути з ТОВ “Страхова компанія “Альфа — Гарант” на користь позивача ОСОБА_3 160 000 грн страхового відшкодування.

В обґрунтування вимог позивачі вказали, що 27 травня 2023 року з вини відповідача відбулась дорожньо-транcпортна пригода, що підтверджується постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний йому транспортний засіб марки Lexus RX 350, державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, у зв`язку з чим йому завдано матеріальних збитків на суму 334565,76 грн. 07 травня 2024 року МТСБУ виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 160000 грн, оскільки на час ДТП страховий поліс не діяв. Решту 174565,76 грн, як різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, просив стягнути з ОСОБА_1 .

Також позивач вказав, що внаслідок даної ДТП та пошкодження транспортного засобу йому було завдано матеріальної шкоди у розмірі 2200 грн на послуги з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, 141181 грн за прокат іншого транспортного засобу та 35000 грн моральної шкоди, у зв`язку з пошкодженням майна та зміною звичного способу життя.

ОСОБА_4 , як водію автомобіля Lexus RX 350, внаслідок даної ДТП, завдано тілесних ушкоджень. Вона приймала знеболюючу терапію, проходила обстеження та консультації лікарів, перенесла сильні хвилювання за життя своє та членів своєї сім`ї, а тому оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 50000 грн. Малолітній син позивачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переніс гостру реакцію на стреc, приймав медикаментозне лікування, консультації лікарів, моральну шкоду оцінює у 50000 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 15 серпня 2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в частині вимог ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 160000 грн страхового відшкодування за майнову шкоду спричинену пошкодження транспортного засобу, на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 174565 грн 76 коп матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, 2200 грн витрат за послуги по перевезенню автомобіля та 5000 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 5000 грн моральної шкоди та в користь ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , 5000 грн моральної шкоди.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5200 грн за проведення експертизи та 1818 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 2 100 грн судового збору .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Янчишин В.Й. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду є необґрунтованим та ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.10.2025, в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 174 565, 76 грн матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення 174565,76 грн матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вважають, що висновок судового експерта Мазура М.С. №107/8/23 від 07.08.2023, за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи згідно заяви - звернення від ОСОБА_3 , щодо КТЗ Lexus RX 350 р.н. НОМЕР_1 , є неналежним доказом.

В зв`язку з цим представником відповідача в суді першої інстанції двічі було заявлено клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, однак ухвалами суду від 25.08.2025 та 07.10.2025, які занесено до протоколів судового засідання, відмовлено у клопотанні відповідача про призначення авто-товарознавчої експертизи, оскільки таке клопотання подане 20 серпня 2025 року, тобто на стадії судового розгляду справи по суті. При цьому суд зазначив, що відповідачу було відомо про розгляд справи починаючи з 22 січня 2024 року, останній подав відзив, заперечення на позов, ряд клопотань та адвокат відповідача приймав участь на стадії підготовчого судового засідання.

На підставі вказаного не погоджується з безпідставною відмовою суду першої інстанції у задоволені клопотання про призначення експертизи та просять призначити судову автотоварознавчу експертизу на стадії апеляційного розгляду.

Як вбачається, до апеляційної скарги, представником заявника –адвокатом Янчишином В.Й. подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, відповідно до якого просять призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу.

Клопотання мотивоване тим, що відповідач вважає наданий позивачем висновок судового експерта Мазура М.С. №107/8/23 від 07.08.2023, щодо вартості матеріального збитку є не об`єктивний, складений з порушенням норм Наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

Вказують, що використання судовим експертом Методики у редакції №12.2.03, яка є нечинною, потягнуло за собою не вірні висновки щодо розміру матеріального збитку, адже Методика у редакції №12.2.03 дозволяє нараховувати знос не на усі деталі, а Методика №12.2.04 від 28.04.2023, яка є чинною на момент проведення спірної експертизи зобов`язує нараховувати знос на усі деталі, які підлягають заміні. Також, у випадку визначення ринкової вартості транспортного засобу згідно Бюлетня автотоварознавця, у розмірі 511970 грн, з урахуванням вартості нових деталей згідно системи audatex, а не використання вартості зношених деталей, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу була б вищою, ніж його ринкова вартість в розмірі 511970 грн, такий транспортний засіб вважався б тотально знищеним, і на відповідача було б покладено обов`язок по відшкодуванню різниці між вартістю цілого та пошкодженого транспортного засобу за мінусом страхового відшкодування, що було б меншою сумою, ніж виходячи з вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, яка становить 334565,76 грн.

Від представника позивача ОСОБА_3 – адвоката Чубенко Н.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи у зв`язку з його необґрунтованістю та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Янчишин Володимир Йосифович, залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року, залишити без змін.

Вказують, що поданий позивачем до суду першої інстанції висновок транспортно-товарознавчої експертизи №107/8/23 від 07 серпня 2023 року (далі – висновок №107/8/23), проведений судовим експертом Мазуром М.С., підтверджує вартість матеріальних збитків, спричинених власнику автомобіля «Lexus RX 350» з р.н. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27 травня 2023 року, винуватцем якої є ОСОБА_1 , станом на час дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, твердження апелянта про неналежність даного висновку експерта є необґрунтованим.

Зауваження до висновку №107/8/23, зазначені заявником, як в апеляційній скарзі, так і в клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, вже були предметом розгляду у суді першої інстанції, а судовий експерт Мазур М.С. в судовому засіданні надав вичерпні відповіді та пояснення з приводу свого висновку.

Так, заявник стверджує, що використання експертом Мазуром М.С. при проведенні експертизи Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу в редакції №12.2.03, яка на думку апелянта є нечинна, потягнуло за собою не вірні висновки експерта, адже Методика у редакції №12.2.03 дозволяє нараховувати знос не на усі деталі, а Методика визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу у редакції №12.2.04 від 28 квітня 2023 року, зобов`язує нараховувати знос на усі деталі, які підлягають заміні.

Однак, дані твердження не відповідають дійсності та вказують, що експертом Мазуром М.М. при проведенні експертизи дійсно було застосовано Методику визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу з реєстраційним кодом №12.2.03, а також Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика).

Згідно даних Реєстру методик проведення судових експертиз, яка є офіційною електронною базою даних наявних методик проведення судових експертиз, що пройшли атестацію та були рекомендовані для впровадження в практичну діяльність при проведенні експертиз відповідно до порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №595 від 02 липня 2008 року, Методика визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 12 вересня 2014 року за реєстраційним кодом №12.2.03 є чинною. У судовому засіданні 07 жовтня 2025 року судовим експертом Мазуром М.С. були надані вичерпні пояснення щодо даних питань та законності використання Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №12.2.03, зокрема звернуто увагу на те, що знос ним був нарахований на нові деталі, крім деталей бувших у користуванні, а тому порушень, які б могли призвести до невірного висновку не було допущено.

Також, заявником зазначено, що у ремонтній калькуляції до транспортно- товарознавчої експертизи за №107/8/23, що є додатком до висновку експерта, ціни на запчастини, змінені вручну, що підтверджується наявністю знаку «*» і свідчить про використання цін, не від системи Audatex.

Однак, експертом ОСОБА_7 при наданні пояснень суду було зазначено, що система Audatex не відображала актуальні ціни запчастин на момент проведення експертизи, оскільки в даній системі вартість запчастин не змінювалася з 2022 року, тому для об`єктивності експертом використовувалися ринкові ціни, дані про які він брав з відкритих джерел, які зазначені у його експертизі, що не є порушенням методик.

Вказують, що заявником зазначено, що судовий експерт необґрунтовано додав 10 % до вартості транспортного засобу через відсутність корозійних пошкоджень складових частин кузова легкового автомобіля, оскільки, як вбачається з кольорових фото, на кузові транспортного засобу наявні корозійні пошкодження кузова, тому 10 % до ринкової вартості застосовано безпідставно, що потягнуло за собою невірність висновків. Однак, дані твердження не відповідають дійсності, оскільки експертом ОСОБА_7 було зазначено, що при огляді транспортного засобу ним не були виявлені наскрізні корозійні пошкодження. Корозійні пошкодження, які нібито виявлені представником відповідача на кольорових фото, є тільки пошкодженням лако-фарбованого покриття, а тому ним обґрунтовано додано 10% відсотків до вартості через відсутність корозійних пошкоджень складових частин кузова легкового автомобіля. Також звертають увагу, що експертом ОСОБА_7 особисто було здійснено огляд автомобіля, що виключає помилку у оцінці зовнішнього стану окремих елементів автомобіля.

Крім цього, є безпідставними твердження заявника, що у висновку №107/8/23 не враховано, як роботи по заміні правого переднього лонжерона, так і вартість даної запчастини, з метою зменшення вартості відновлюваного ремонту, щоб не допустити визнання транспортного засобу тотально знищеним, оскільки у додатку 2 до висновку №107/8/23 на аркуші 3 експертом зазначені ремонтні роботи, серед яких є ремонт правого переднього лонжерона. Таким чином, експерт Мазур М.С. прийшов до висновку про необхідність ремонту даної запчастини, а не її заміни.

Заявником, також зазначено, що судовий експерт Мазур М.С., визначаючи вартість відновлюваного ремонту посилається на ціни запчастин у стані, які вже були у використанні, і на дані ціни застосовує коефіцієнт фізичного зносу з метою заниження вартості відновлюваного ремонту та не доведення до тотального знищення транспортного засобу.

Представник позивача, вказує, що дане питання було предметом дослідження у судовому засіданні. Експертом Мазуром М.С. застосування коефіцієнту зносу на бувший в користуванні капот було визнано, як описка, і це враховано судом першої інстанції. Однак, дана неточність жодним чином не вплинула на розмір майнової шкоди, який підлягав стягненню з ОСОБА_1 .

Крім того, вказує, що судовим експертом було зазначено, що оскільки автомобіль «Lexus RX 350» з р.н. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди вже мав термін експлуатації більше 15 років, тому у відповідності до Методики ремонтних дій ним на заміну запчастин, які були у працездатному стані, було взято запчастини бувші у користуванні, які відповідають типовим нормам виробника.

На підставі вказаного зазначають, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та винесено по суті спору справедливе та законне рішення, яке скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні представник відповідач - адвокат Янчишин В.Й. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній та просить її задовольнити.

Представник позивача — адвокат Чубенко Н.М. у судовому засіданні заперечив щодо апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи із такого.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що заявником фактично оскаржується рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2025 року лише в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 174 565, 76 грн матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом – не перевіряється.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 марки є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 21.02.2020 року, виданого ТСЦ 6141.

Власником транспортного засобу засобом «КІА К5», реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 03.08.2021 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 грн.

Зі змісту вказаної постанови суду встановлено, що ОСОБА_1 27 травня 2023 року о 18:50 год на 159 км+400 метрів на а/д М-30 з а/д т-2002, керуючи транспортним засобом «КІА К5», номерний знак НОМЕР_3 на нерегульованому перехресті не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не переконався у безпечності маневру, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав дорогу транспортному засобу «Leхus RX 350», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалася по головній дорозі, в результаті чого відбулося їх зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 (б), 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 вересня 2023 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року залишено без змін.

З довідки про результати розгляду матеріалів, зареєстрованих в ІТС «ІПНПУ» (ЖЄО) відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за №№ 1841, 1842, 1844, 1845, 1847, 1848, 1852, від 27-28.05.2023 року встановлено, що у ВП №4 (м. Збараж) надійшло повідомлення, зареєстроване в матеріалах ЖЄО № 1842 від 27.05.2023 року о 19:40 год від ОСОБА_4 про те, що на розвилці, як їхати на ОСОБА_9 , т/з марки «Кіа» в`їхав у т/з заявниці марки «Лексус». У заявниці перебиті ноги. ЕМД направляється на місце події.

У ВП №4 (м. Збараж) надійшло повідомлення, зареєстроване в матеріалах ЖЄО № 1847 від 27.05.2023 року 21:33 год. від органів охорони здоров`я про те, що в обласну дитячу лікарню доставили ОСОБА_5 , 2016 року народження: гостра реакція на стрес, отримав внаслідок ДТП у с. Смиківці, пасажир т/з «Лексус». Мати ОСОБА_4 , забій верхньої третини правої і лівої гомілки. Також, у ВП №4 (м. Збараж) надійшло повідомлення, зареєстроване в матеріалах ЖЄО № 1848 від 27.05.2023 року о 21:34 год від органів охорони здоров`я, про те, що у травмпункт ними була доставлена ОСОБА_4 , діагноз: ЗЧМТ, СГМ, закрита травма грудної клітки, закрита травма верхньої третини правої гомілки. Травми отримала під час ДТП у с. Смиківці.

Також, у ВП №4 (м. Збараж) надійшло повідомлення, зареєстроване в матеріалах ЖЄО № 1852 від 28.05.2023 року о 16:32 год від органів охорони здоров`я про те, що 18:30 год 27.05.2023 року трапилось ДТП на автомобільній дорозі Тернопіль-Ступки поблизу с. Смиківці. Потерпілий ОСОБА_3 , діагноз: ЗЧМТ та СГМ, не госпіталізовано.

Окрім того, 27.05.2023 року на повідомлення про ДТП здійснювала реагування слідчо-оперативна група, якою встановлено: 27 травня 2023 року приблизно об 18:50 год на ділянці автодороги М-30 сполученням «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка- Луганськ- Ізварине» в частині 159 км + 400 м, в межах с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «КІА К5» р.н. НОМЕР_3 , 2015 р.в., білого кольору, виїжджаючи із другорядної автомобільної дороги Т-2002, не надав дорогу автомобілю «LEXUS RX 350» р.н. НОМЕР_5 , 2007 р.в. чорного кольору під керуванням ОСОБА_4 , який рухався по головній дорозі в напрямку м. Хмельницький. Внаслідок ДТП малолітнього пасажира автомобіля «LEXUS RX 350» р.н. НОМЕР_6 ОСОБА_5 доставлено в медичний заклад з діагнозом: забій, садно лівого колінного суглобу. Відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, виявлені у водіїв ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та пасажирів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 травми не містять ознак тілесних ушкоджень середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень, тому в діях водіїв відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, однак вбачаються ознаки адміністративного правопорушення.

Згідно довідки КНП « Тернопільська обласна клінічна лікарня» ТОР від 28 травня 2023 року встановлено, що ОСОБА_3 був оглянутий та консультований черговим лікарем хірургом, нейрохірургом, ортопедом та травматологом. Виконано: КТ голови та шиї. Діагноз: гостра стресова реакція, Гіпертонічний криз, забій правового колінного суглобу.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» за № 4556 від 27.05.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 встановлено діагноз: ЗЧМТ струс г/м, забій грудної клітки, забіг правого ліктьового суглобу, забій с/з пр. гомілки, Осаднення правового ліктьового суглобу правої гомілки.

З довідки КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за № 03-10/3943 від 20.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 зверталась за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклініки даного закладу 10.10.2023 року. У результаті обстеження встановлено діагноз: Розлад адаптації та призначено амбулаторне лікування.

Відповідно до довідки КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР від 27.05.2023 року слідує, що ОСОБА_5 оглянутий черговим педіатром, хірургом та ортопедом. Діагноз: гостра реакція на стрес. Рекомендовано: консультації психолога.

Згідно відповіді на запит КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» №728 від 06.11.2023 року встановлено, що з ОСОБА_5 у період з 19.09.2023 року по 11.10.2023 року практичним психологом проведено ряд діагностичних методик та бесід. Психологом проведено аналіз результатів та зроблено висновок, що у дитини підвищена тривожність, підозрілість, невпевненість, напруженість, дратівливість. Переважаючий страх від звуку швидкого пересування автомобілем та різкого гальмування, які дитина чує та бачить.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 27.05.2023 року вона із своїм чоловіком ОСОБА_3 та сином ОСОБА_10 їхали в напрямку с. Ступки Тернопільського району на автодорозі «М-30» на автомобілі марки «Lexus». За кермом автомобіля перебувала вона. В межах населеного пункту с. Смиківці на виїзді із с. Великі Бірки на перехресті виїхав автомобіль білого кольору марки «КІА» на її смугу руху, в результаті чого відбулось зіткнення. Автомобілі отримали механічні пошкодження, а вона та її пасажири - ушкодження здоров`я.

Допитай як свідок ОСОБА_3 надав суду аналогічні пояснення.

Згідно висновку судового експерта Мазура М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи за зверненням ОСОБА_3 № 107/8/23 від 07 серпня 2023 року встановлено, що вартістю матеріального збитку, заподіяного власнику КЗТ «Leхus RX 350», номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП станом на 27 травня 2023 року, при зовнішньому візуальному обстеженні (без проведення технологічних-інструментальних, діагностичних дефектовок деталей/механізмів/вузлів/агреатів і вимірів) приймається рівним 334 565.76 грн.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 0007556345 від 26 травня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 в ТДВ СК «Альфа-Гарант» було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «КІА К5», номерний знак НОМЕР_3 , строк дії полісу з 20 год 50 хв 27 травня 2023 року до 26 травня 2024 року.

Станом на дату вчинення ДТП, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 0007556345 від 26 травня 2023 року не діяв.

07 травня 2024 року МТСБУ виплатило ОСОБА_3 160000 грн в рахунок завданої шкоди, що підтверджується платіжною інструкцією №886727 від 07 травня 2024 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння майнової шкоди ОСОБА_3 внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , у зв`язку з чим прийшов до переконання про необхідність стягнення з відповідача, на користь позивача різниці між фактичним розміром завданої позивачеві матеріальної шкоди та отриманим страховим відшкодуванням в сумі 174565,75 грн.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV)).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 28 Закону № 1961-IV визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки

У постанові Великої Палати Верховного Суду від від 14 грудня 2021 року у справі 147/66/17 (провадження № 14-95цс20), зроблено висновок про те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Разом з тим принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наведене, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, тоді обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 27 травня 2023 року о 18:50 год на 159 км+400 метрів на а/д М-30 з а/д т-2002, керуючи транспортним засобом «КІА К5», номерний знак НОМЕР_3 на нерегульованому перехресті не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не переконався у безпечності маневру, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав дорогу транспортному засобу «Leхus RX 350», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалася по головній дорозі, в результаті чого відбулося їх зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 (б), 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2023 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу «КІА К5», номерний знак НОМЕР_3 була застрахована на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 0007556345 від 26 травня 2023 року укладеного між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 , строк дії полісу з 20 год 50 хв 27 травня 2023 року до 26 травня 2024 року, згідно якого страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю – 320 000 грн, за шкоду заподіяну майну – 160000 грн, і розмір франшизи - 0,00 грн.

Станом на дату вчинення ДТП, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР 0007556345 від 26 травня 2023 року не діяв.

МТСБУ було сплачено позивачу ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 160 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №886727 від 07 травня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу «КІА К5», номерний знак НОМЕР_3 позивачем надано суду висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 07.08.2023 за № 107/8/23, яку здійснив судовий експерт ОСОБА_7 , який має вищу освіту за спеціальністю “Автомобільний транспорт”, освітній кваліфікаційний рівень-магістр, та кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових експертиз. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України (а.с.25-42, т.1).

Згідно висновку судового експерта Мазура М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи за зверненням ОСОБА_3 № 107/8/23 від 07 серпня 2023 року встановлено, що вартістю матеріального збитку, заподіяного власнику КЗТ «Leхus RX 350», номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП станом на 27 травня 2023 року, при зовнішньому візуальному обстеженні (без проведення технологічних-інструментальних, діагностичних дефектовок деталей/механізмів/вузлів/агреатів і вимірів) приймається рівним 334 565,76 грн.

Оскільки розмір майнового збитку, завданого позивачеві пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то суд першої інстанції дійшов висновку, що із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, яку слід стягнути із відповідача ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку: 334 565,76 грн - 160000 грн = 174 565,76 гривень

Також, як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з вказаним висновком, представник відповідача в суді апеляційної інстанції заявив клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Так, ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2026 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 — адвоката Янчишина Володимира Йосифовича було призначено у справі № 607/793/24 судову автотоварознавчу експертизу та надано суду висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 14.06.2026 за №СЕ-19/120-26/7406-АВ, яку здійснив судовий експерт Андрій Кудров, який має вищу технічну освіту та кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових експертиз. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України ( т. 1 а.с. 24-40).

З висновку експерта, згідно ухвали Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2026 року, складеного 14.06.2026 за № СЕ-19/120-26/7406-АВ, судовим експертом Андрієм Кудровим, вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу «LEXUS RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_7 , до ДТП, яке мала місце 27.05.2023, в непошкодженому стані станом на дату оцінки (17.06.2026) становить 516153,60 грн.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «LEXUS RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_7 , з урахуванням експлуатаційного зносу його деталей (складових, пошкоджених внаслідок ДТП, яке мало місце 27.05.2023), що підлягають заміні, станом на дату оцінки (17.06.2026) складає 386 516,21 грн; без урахування експлуатаційного зносу його деталей, що підлягають заміні, станом на дату оцінки - 1016286,11 грн.

Ринкова вартість транспортного засобу «LEXUS RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_7 , у пошкодженому стані після настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 27.05.2023, станом на дату оцінки (17.06.2026) становить 129637,39 грн.

??? Дати відповідь на питання ухвали суду «Яка вартість утилізації транспортного засобу Lexus RX 350 д.н. НОМЕР_8 (вартість працездатних складових-залишків), внаслідок ДТП, яке мало місце 27.05.2023, станом на дату оцінки?» не надається можливим.

??? Дати відповідь на питання ухвали суду «Яка вартість матеріального збитку заданого власнику транспортного засобу Lexus RX 350 д.н. НОМЕР_7 внаслідок ДТП, яке мало місце 27.05.2023 року, станом на дату події?» не надається можливим.

Виходячи з меж компетенції експерта з правом проведення транспортно-товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власникові транспортного засобу» встановлено - вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «LEXUS RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_7 , внаслідок пошкодження КТЗ під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.05.2023, станом на дату події (27.05.2023) становить 532 438,40 грн.

З огляду на зазначене, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «LEXUS RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_7 , з урахуванням експлуатаційного зносу його деталей (складових, пошкоджених внаслідок ДТП, яке мало місце 27.05.2023), що підлягають заміні, станом на дату оцінки (17.06.2026) складає 386 516,21 грн та не є вищою від ринкової вартості до ДТП, яка складає 516 153,60 грн, а тому транспортний засіб не вважається фізично знищеним.

Відтак, посилання представника відповідача, на те, що транспортний засіб є фізично знищеним є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами, зокрема, висновком експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 14.06.2026 за №СЕ-19/120-26/7406-АВ.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, чи оскаржувати рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та в яких межах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року в справі № 465/6549/16-ц (провадження № 61-11927св23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року в справі № 336/6023/20 (провадження № 61-11523сво23)).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Разом із тим колегія суддів, переглядаючи вказану справу в апеляційному порядку враховує, що особа, яка звернулася до суду зі апеляційною скаргою, не може отримати судове рішення, що погіршує становище, якого ця особа досягла в суді першої. Такий висновок ґрунтується на принципі заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius), який відомий ще з часів римського права та існував у зв`язку із іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum ((тобто «скільки оскаржено - стільки й переглядається»).

Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно з тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги.

Аналогічні за змістом висновки сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , становище заявника не може бути погіршено, порівняно з тим, якого було досягнуто у суді першої інстанції, з урахуванням позиції позивача, який рішення суду першої інстанції не оскаржує та принципу диспозитивності, колегія суддів вважає, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2025 року слід залишити без змін.

За установлених обставин, колегія суддів робить висновок, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , слід залишити без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2025 року, залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 серпня 2026 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома