Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №336/3755/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/3755/26

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/849/26Головуючий у 1-й інстанції Швець О.В.

Єдиний унікальний №336/3755/26Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.3 ст.172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Стариченка М.П. (в режимі відеоконференції), діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Стариченка Миколи Петровича на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 14.04.2026 року о 22 год. 00 хв. лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді заступника командира зенітної ракетної батареї з психологічної підтримки персоналу зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , перебував на території тимчасового розташування військової частини в стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.172-20 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Стариченко М.П. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що відсутні докази перебування ОСОБА_1 на території військової частини, військового об`єкту чи виконання обов`язків військової служби.

Матеріали справи не містять відомостей щодо правомірності направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння.

Акт медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відсутній.

У особи яка склала протокол про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні повноваження на його складання.

Протокол не містить жодної інформації про те, ким було виявлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, ким було затримано та доставлено останнього до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, також протокол не містить пояснення свідків та відеозапису події.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber».

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні. Крім того, інтереси ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови представлено захисником Стариченком М.П., який не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника Стариченка М.П., який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення, всупереч протилежним аргументам апелянта, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про військове адміністративне правопорушення №4712/58 від 14.04.2026 року, відповідно до якого 14.04.2026 року о 22 год. 00 хв. лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді заступника командира зенітної ракетної батареї з психологічної підтримки персоналу зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, виконуючи обов`язки військової служби за призначенням, перебував на території тимчасового розташування військової частини в стані алкогольного сп`яніння;

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №1416 від 14.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши та проаналізувавши всі докази у їх сукупності, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, адміністративне правопорушення було вчинено ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, а саме під час воєнного стану.

Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи в обґрунтування відсутності в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП правопорушення про те, що останній у військовій частині НОМЕР_1 не перебував та обов`язків військової служби не виконував, апеляційним судом до уваги не приймаються, адже об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у перебуванні військовослужбовця за місцем тимчасового розташування підрозділу військової частини в стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Відомості про місце тимчасового розташування підрозділу військової частини конкретизовано у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові апеляційного суду не зазначається на підставі Закону України №2160-IX від 24.03.2022 року.

Апеляційна скарга захисника не містить переконливих відомостей про те, що ОСОБА_1 , під час дії воєнного стану, перебуваючи в місці тимчасового розташування підрозділу військової частини, в якій він проходить військову службу, перебував у відпустці або був увільнений від виконання обов`язків військової служби.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених під час їх оформлення, не встановлено.

Наявний в матеріалах справи протокол складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 №329.

В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та докладно викладена суть адміністративного правопорушення.

Даний процесуальний документ підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. В частині роз`яснення змісту ст.63 Конституції України, прав та обов`язків згідно ст.268 КУпАП та у графі «другий примірник протоколу отримав» також наявні підписи ОСОБА_1 . Протокол не містить жодних зауважень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у вказаному процесуальному документі ОСОБА_1 власноручно зазначено про визнання провини у вчиненні правопорушення та щире каяття.

Зі вказаного протоколу також встановлено, що факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджено двома свідками. У вказаному процесуальному документі в повному обсязі зазначено дані, що дають можливість об`єктивно перевірити пов`язані із виявленням та фіксацією вчиненого адміністративного правопорушення відомості. Зокрема, міститься інформації про прізвища, ім`я та по батькові свідків правопорушення, їх посади, а також місця проживання.

Заперечення апеляційної скарги відносно оформлення протоколу про адміністративне правопорушення командиром зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 є необґрунтованими, враховуючи таке.

Апеляційний суд зауважує, що відповідно до положень абз.14 п.1 ч.1 ст.255 КУпАП прямо передбачено, що командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) мають право складати протоколи про передбачені ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративні правопорушення.

Так, судом апеляційної інстанції за для перевірки доводів і заперечень апеляційної скарги в цій частині з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, витребувано належним чином оформлений витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1288/нагд від 12.09.2025 року «Про уповноваження командирів підрозділів військової частини НОМЕР_1 на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення».

Згідно із п.1 вказаного документа командирів батальйонів, дивізіонів та прирівняних до них підрозділів уповноважено на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.172-10 – 172-20 КУпАП, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що ОСОБА_2 є командиром структурного підрозділу військової частини, де проходить військову службу ОСОБА_1 , оформлення протоколу про адміністративне правопорушення саме вказаною уповноваженою особою ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

При цьому апеляційний суд відхиляє заперечення апелянта проти наявності повноважень у суду на витребування такої інформації, адже вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, витребування інформації судом узгоджується із регламентованими ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з вимогами закону. У тому числі з метою надання юридичної оцінки аргументам сторони захисту, відповідно до яких було виражено незгоду з тим, що наявний в матеріалах справи протокол про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 оформлено уповноваженою на те особою.

Отже, апеляційний суд не вбачає підстав розцінювати вказані дії суду як збирання доказів винуватості особи, на що посилався апелянт в судовому засідання апеляційного суду.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення порядку направлення та проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з наступного.

Направлення і проходження огляду на стан сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України здійснюється відповідно до положень «Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення результатів», затвердженого наказом Міністерства оборони України №241 від 16.04.2025 року (в подальшому – Порядок), та згідно положень «Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024 року (в подальшому – Порядок направлення).

Аналізуючи зміст п.8 Порядку направлення, у апеляційного суду не виникає сумнівів про те, що військовослужбовця ОСОБА_1 направлено для проведення огляду до закладу охорони здоров`я саме уповноваженою на те особою, зокрема, командиром структурного підрозділу, в якому ОСОБА_1 проходить військову службу.

Що стосується посилання апелянта на хронологічну невідповідність щодо доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу «15.04.2026 року», апеляційний суд зауважує, що таке зазначення дати у протоколі про військове адміністративне правопорушення в цій частині є очевидною технічною опискою.

До того ж безпосередньо протокол про військове адміністративне правопорушення та висновок лікаря містять коректне зазначення дати їх оформлення «14.04.2026 року» і дати проходження відповідного медичного огляду, а виявлена технічна описка у написанні дати доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не свідчить про відсутність в діях останнього складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи акта медичного огляду, проведеного відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд зауважує наступне.

Згідно зі змістом абз.2 п.8 Порядку акт медичного огляду військовослужбовця складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

З матеріалів справи встановлено, що огляд на стан сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 проведено у закладі охорони здоров`я - КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР, в якому згідно наведених вимог законодавства залишається примірник акта медичного огляду. Відтак, доводи апелянта про обов`язковість долучення вказаного документа до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Переконливих аргументів, які би свідчили про наявність обґрунтованого сумніву в достовірності встановленого стану алкогольного сп`яніння військовослужбовця ОСОБА_1 , апелянтом не наведено.

В апеляційній скарзі виражено незгоду із висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння. Проте, стороною захисту у встановленому законом порядку не вчинено дій, спрямованих на його оскарження, як це прямо передбачено п.15 Порядку направлення, та повторний медичний огляд на стан сп`яніння в іншому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 не пройдено.

Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.

Постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та прийнятою з урахуванням усіх фактичних обставин справи. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення відсутні.

Під час накладення адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та наклав стягнення у мінімальному встановленому санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП розмірі, звільнивши ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Стариченка Миколи Петровича залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 травня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар