Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 13 серпня 2026 р.
Справа: №308/6189/26
Суддя: Бисага Т. Ю.
Справа № 308/6189/26
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.08.2026 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., ознайомившись із матеріалами справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кислого А.М. на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2026 року,громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнуто з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: посвідчення водія НОМЕР_1 , на користь держави – 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) грн. судового збору.
Згідно постанови суду - 24.04.2026 18:20 год. тpaca M06 82 5 км., водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT» з н.з. НОМЕР_2 під час об`їзду транспортного засобу «VOLKSWAGEN E-GOLF» з н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого відбулось ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив п. 13.3 ПДР - під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Дії водія кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
На вказану постанову захисник-адвокат Кислий А.М., в інтересах ОСОБА_1 03 серпня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження в справі закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, мотивуючи тим, що 04.05.2026 при розгляді справи у суді першої інстанції не було забезпечено право ОСОБА_1 на користування угорською мовою, право на послуги перекладача та право на участь у справі адвоката; оскаржувану постанову було вручено ОСОБА_1 без перекладу на його рідну мову. Зазначає, що ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою лише 22.07.2026, у той час же день він уклав договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Кислим А.М., який 28.07.2026 ознайомився з матеріалами справи №308/6189/26, таким чином вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції був пропущений ОСОБА_1 з поважних причин.
Жодних інших підстав для поновлення пропущеного строку в апеляційній скарзі не наведено.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи захисника щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, початок перебігу строку оскарження постанови судді у справах про адміністративні правопорушення закон пов`язує виключно з датою її винесення.
Інших положень щодо строків апеляційного оскарження постанови судді Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить, в тому числі не передбачає випадків коли такі строки зупиняються, продовжуються чи їх закінчення переноситься на інший день.
Тобто, у цій справі строк апеляційного оскарження постанови судді закінчився 14 травня 2026 року.
Апеляційну скаргу подано захисником Кислим А.М. - 03 серпня 2026 року, тобто майже через три місяці після винесення постанови суду.
При цьому, як видно з матеріалів справи, адвокат Кислий А.М. не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції та не здійснював захист інтересів ОСОБА_1 у межах процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження постанови суду, а отже в той період і не був наділений процесуальними правами захисника.
Сам факт залучення ОСОБА_1 захисника — адвоката Кислого А.М. після закінчення встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження постанови суду не може визнаватися поважною причиною пропуску такого строку, оскільки укладення договору із адвокатом після спливу такого строку не породжує нового самостійного строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такого процесуального права цей адвокат не мав у відповідний строк, який у цій справі закінчився 14 травня 2026 року.
Інакше тлумачення зазначених процесуальних норм фактично призвело б до можливості необмеженого у часі оскарження судових рішень шляхом залучення захисника після спливу строку апеляційного оскарження і набрання судового рішенням законної сили, що суперечило би принципу правової визначеності та остаточності судового рішення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", сформульовано висновки щодо застосування елементів принципу юридичної визначеності, відхід від якого можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини. За відсутності таких, поновлення процесуального строку буде порушенням принципу юридичної визначеності.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку, що цей строк пропущений з поважних причин.
Зі змісту апеляційної скарги захисника Кислого А.М. таких обставин не вбачається.
Твердження сторони захисту про те, що 04.05.2026 при розгляді справи у суді першої інстанції не було забезпечено право ОСОБА_1 на користування угорською мовою, право на послуги перекладача та право на участь у справі адвоката; оскаржувану постанову було вручено ОСОБА_1 без перекладу на його рідну мову, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки 04.05.2026 у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 був присутній, надав пояснення щодо обставин вчинення ДТП, та будь-яких клопотань з приводу надання йому послуг перекладача чи адвоката не заявляв.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 є громадянином України, отримав посвідчення водія, а тому презюмується, що останній знає та розуміє державну мову якою ведеться провадження та складаються процесуальні документи.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи те, що апеляційна скарга адвокатом була подана з пропуском, передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку і він не навів поважних причин, з яких цей строк ним пропущено, сам він не вправі клопотати про поновлення процесуальних строків особі, яка не оскаржувала судове рішення, в задоволенні клопотання адвоката про поновлення строку на оскарження постанови суду необхідно відмовити та повернути йому подану апеляційну скаргу.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання адвоката Кислого Андрія Матвійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - відмовити.
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат Кислий А.М. - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага
Оригінал: reyestr.court.gov.ua