Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №753/5709/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 753/5709/24

Провадження № 2/362/556/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Київського міського нотаріального округу міста Києва Пишний Артем Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода О.М., приватний виконавець виконавчого округу Київського міського нотаріального округу міста Києва Пишний А.В., в якому просив: позов задовольнити; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1287, вчинений 04.03.2024 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 31.08.2022 р. в розмірі 1 488 342 грн 00 коп.; витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Київського міського нотаріального округу міста Києва Пишного А.В. копію виконавчого напису нотаріуса №1287 від 04.03.2024 р. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 31.08.2022 р. в розмірі 1 488 342 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний виконавчий напис, як вказує позивач, вчинено без належних документів, які б свідчили про безспірність вимог кредитора, а також з огляду на те, що він вчинений на договорі, який не було нотаріально посвідчено.

Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 02.05.2024 р. за клопотанням позивача ОСОБА_1 вказану цивільну справу передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду, а саме, вказати у позовній заяві відомості про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету.

На виконання вимог цієї ухвали, 12.07.2024 р. ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції нову редакцію позовної заяви, у якій вказав відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у всіх учасників справи.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу разом з доданими до неї додатками.

25.02.2025 р. постановою Київського апеляційного суду ухвалу судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2024 р. скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

12.03.2025 р. ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської областівідкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення не подано.

Позивач в судове засідання не з`явився, судом повідомлявся належно.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, судом повідомлялись належно. Представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без задоволення.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода О.М. в судове засідання не з`явився, судом повідомлявся належно, до суду надіслав заяву про слухання справи за його відсутності та копію документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису від 04.03.2024 р. за реєстровим №1287.

Приватний виконавець виконавчого округу Київського міського нотаріального округу міста Києва Пишний А.В. в судове засідання не з`явився, судом повідомлявся належно, до суду надіслав заяву про слухання справи за його відсутності та копію виконавчого провадження№74361142.

В силу вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 12 ЦПК України, передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

01.08.2022 р. між ОСОБА_2 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник), за відома та згоди дружин обох сторін, укладено Договір позики, зареєстрований в реєстрі за № 1422 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. (надалі - Договір).

Згідно п. 1 Договору, позикодавець передав, а Позичальник прийняв у позику грошові кошти в суму 1 488 324,02 грн., які зобов`язався повернути не пізніше 31.08.2023 р.

Згідно п. 2 Договору, позика безпроцентна. Графік повернення затверджено сторонами.

Згідно п. 3 Договору, про кожен факт повернення грошових коштів за даним договором Позикодавець надає Позичальнику власноручно підписану ним розписку про отримання грошових коштів.

Згідно п. 4 Договору, у разі несвоєчасного повернення грошових коштів за цим договором Позичальник сплачує Позикодавцю за кожен день прострочення неустойку у розмірі 1% від позиченої суми.

Відповідно до п. 5 Договору, у разі прострочення Позичальником більше ніж на один місяць будь-якої із суми повернення за графіком, Позикодавець має право пред`явити цей договір до стягнення.

Відповідно до п. 15 Договору, в разі неповернення позики, Позикодавець вправі звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

31.08.2022 р. між ОСОБА_2 (надалі - Заставодержателем) та ОСОБА_1 (надалі – Заставодавець) укладено договір застави, зареєстрований в реєстрі за № 1423, зі строком дії до повного виконання Заставодавцем фінансових зобов`язань, що впливають з договору позики від 31.08.2022 р. (надалі - Договір застави).

Згідно п. 4.1. Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивачем не надано суду власноручно підписаних Позикодавцем розписок про отримання грошових коштів.

24.11.2023 р. ОСОБА_2 , підпис якого посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., висунуто ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення Договору позики, а саме сплату протягом 30 календарних днів суми 1 464 295,00 грн., що є еквівалентом 39 100 доларів США, яку направлено ОСОБА_1 , що підтверджується накладною УКРПОШТИ № 0101048341536.

26.01.2024 р. ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А. від 25.01.2024 р. за реєстровим № 84, що підтверджується накладною УКРПОШТИ № 0318903114088.

04.03.2024 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за заявою ОСОБА_2 від 04.03.2024 р., на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172, здійснено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1287, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за Договором позики у сумі 1 478 795 грн. 00 коп.(надалі – виконавчий напис № 1287).

05.03.2024 р. ОСОБА_2 подав приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису.

06.03.2024 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. постановлено відкрити виконавче провадження № 74361142 з виконання виконавчого напису № 1287 від 04.03.2024 р.

07.03.2024 р. ОСОБА_1 отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції стонам на 04.03.2024), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (надалі - Перелік).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції стонам на 04.03.2024 р.), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції стонам на 04.03.2024 р., документами, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку – іпотечні договори). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 № 6-887цс17 у справі № 754/9711/14-ц).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) (Ухвала ВП ВС від 15.04.2020 № 554/6777/17 (61-19494св18).

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 р. у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 р.).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки нотаріусом та Позикодавцем дотримано всіх вимог ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» та п. 1 Переліку для складення виконавчого напису № 1287.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Київського міського нотаріального округу міста Києва Пишний Артем Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М. Кравченко