Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №753/24606/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02096, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/24606/25

провадження № 2-о/753/184/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Каліушка Ф.А.;

при секретарі Володько С.С.;

за участю:

заявник не з`явилась;

представник заінтересованої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дарницький районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявник) звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Дарницький районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заява мотивована тим, що у свідоцтві про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Дарницьким відділом реєстрації актів цивільного стану 22 червня 1979 року, її ім`я вказано російською мовою « ОСОБА_2 », оскільки Україна на той час входила до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Відповідно до свідоцтва про одруження, серія НОМЕР_2 , 09 червня 2001 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та нею. Її ім`я вказано як « ОСОБА_4 » (актовий запис № 544).

У паспорті, серії НОМЕР_3 , виданого 13 липня 2001 року Харківським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, та картці платників податків її ім`я зазначено як « ОСОБА_2 ».

12 вересня 2025 року Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) їй повторно видано свідоцтво про народження, в якому її ім`я, прізвище та по батькові зазначено українською мовою « ОСОБА_5 », актовий запис № 1917.

Відповідно до відповіді Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві від 03 жовтня 2025 року № 171/33.2-63, згідно проведеної перевірки відомостей актового запису про зміну імені з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 » не виявлено.

Вказує про те, що при зміні її прізвища після одруження, працівником реєстрації актів їй було змінено не тільки прізвище з « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 », а також ім`я з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 ».

Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, оскільки необхідно підтвердити те, що її народження було зареєстровано 22 червня 1979 року, актовий запис 1917, Дарницьким відділом реєстрації актів цивільного стану 22 червня 1979 року.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд встановити факт належності їй свідоцтва про народження, серія НОМЕР_4 , виданого 12 вересня 2025 року Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1917 від 22 червня 1979 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за правилами окремого провадження на 09 лютого 2026 року о 10 год. 10 хв.

У судове засідання заявник не з`явилась, проте подано клопотання, в якому підтримала заяву з наведених у ній підстав, просила її задовольнити у повному обсязі та здійснювати розгляд справи у її відсутність.

Заінтересована особа - Дарницький районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у встановленому законом порядку, у судове засідання свого представника не направило. Просив здійснювати розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.

Судом установлено, що у свідоцтві про народження,серія НОМЕР_1 , виданого 22 червня 1979 року Дарницьким відділом реєстрації актів цивільного стану ім`я, прізвище та по батькові вказано « ОСОБА_8 ».

09 червня 2001 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданого Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 544. Змінено прізвище із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_7 ».

13 липня 2001 року Харківським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві видано паспорт громадянина України на ім`я « ОСОБА_1 », серія НОМЕР_3 .

12 червня 2015 року Державною податковою інспекцією Дарницького району Головного управління Державної фіскальної служби видано картку платника податків на ім`я « ОСОБА_1 ».

12 вересня 2025 року Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно видано свідоцтво про народження на ім`я « ОСОБА_5 », актовий запис № 1917.

Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/1436-т від 12серпня 2025 року, написання імен « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_4 » документах: актовий запис про народження, паспорт, свідоцтво про народження та інших є ідентичними, оскільки такі розбіжності виникають через змішування варіантних пар імен, що виникають внаслідок регіональних особливостей засвоєння імен в українській системі особових або розбіжності зумовлені взаємовпливом ономастичних практик контактних мов.

Відповідно до відповіді Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві від 03 жовтня 2025 року № 171/33.2-63, згідно проведеної перевірки відомостей актового запису про зміну імені з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 » не виявлено.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з частиною другою 2 цієї статті у судовому порядку можуть встановлюватися також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснення пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Також, відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і показаннями свідків.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній документи, суд приходить до висновку, що дата народження, прізвище (з урахуванням зміни прізвища після одруження) та по батькові заявниці збігаються, а розбіжність є виключно у написанні імені « ОСОБА_4 », що, вірогідно, є наслідком технічної або мовної помилки під час перекладу документа із російської на українську мови.

Враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів, який просить встановити ОСОБА_1 є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, а чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 263-265, 294, 315-316, 318-319 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) свідоцтва про народження, серія НОМЕР_4 , виданого 12 вересня 2025 року Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1917 від 22 червня 1979 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.