Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №175/9662/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2096/26 Справа № 175/9662/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Сербіній І.В., за участю представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Полетила П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Полетила П.С., на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, на посаді розвідника-оператора в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні – молодший сержант, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно до постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року, 21.05.2026 о 21:00 молодший сержант ОСОБА_1 перебував в пункті тимчасової дислокації підрозділу в/ч НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах з ротової порожнини, хитка хода, хитання при поворотах) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

На вказану постанову суду представником особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Полетило П.С., подав апеляційну скаргу, в якій він просив поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Зазначає, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, про наявність оскаржуваної постанови останній дізнався 25.06.2026 через застосунок «Дія». Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, саме під час виконання обов`язків військової служби. наголошує, що судом першої інстанції взято до уваги покази свідка ОСОБА_2 , який на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення обіймав посаду тимчасово виконуючого обов`язки безпосереднього командира ОСОБА_1 , тобто перебував з ним у службових відносинах. начальника та підлеглого. В матеріалах справи відсутнє направлення командира до медичного закладу, для проведення огляду ОСОБА_1 .

Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Полетило П.С. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, не заперечував проти розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі та клопотанні про закриття провадження, приходжу до наступного висновку.

Апеляційний суду з метою додержання прав особи, передбачених ст. 268 КУпАП, а саме знайомитися з матеріалами справи, бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо, належним чином повідомив ОСОБА_1 про місце, день та час слухання справи, проте останній своїми правами не скористався, до апеляційного суду не з`явився.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Зважаючи на приписи ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування , Збройних Сил України , інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій,а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.

Скасування особливого періоду буде здійснено окремим указом Президента України "Про демобілізацію".

З матеріалів справи вбачається, що суддя І інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Даний факт підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНК-1972 від 22.05.2026 року, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення; актом №1042 від 21.05.2026 року про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння спеціальними технічними засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків від проходження огляду з застосуванням спеціального технічного засобу «Алконт-М»; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які підтвердили, що ОСОБА_1 знаходився на військовій службі в умовах воєнного стану з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) та в їх присутності відмовився від добровільного проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, саме під час виконання обов`язків військової служби, спростовуються поясненнями ОСОБА_1 наявними в протоколі про військове адміністративне правопорушення, в яких зазначено, що він перебував на території АДРЕСА_2 пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , під час виконання обов`язків військової служби, в умовах особливого періоду та військового часу у нетверезому стані вживши алкогольні напої, а саме 100 грамів горілки о 20:00год. 21.05.2026 року. Свою провину визнаю в повному обсязі. від огляду у спецмедзакладі відмовився. Протокол підписано особисто ОСОБА_1 без жодних зауважень.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення командира до медичного закладу, для проведення огляду ОСОБА_1 є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, не оспорюючи наявність у нього ознак сп`яніння, наявність або відсутність відповідного направлення на огляд до медичного закладу не впливає на обставини, встановлені під час судового розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги адвоката, про те, що свідок ОСОБА_2 , на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення перебував з ним у службових відносинах. начальника та підлеглого.

Згідно п. 5 Порядку наказами відповідних начальників органів управління Служби правопорядку та командирів (начальників) військових частин (установ, організацій, підприємств, закладів, підрозділів) Збройних Сил України визначаються уповноважені посадові особи на проведення огляду військовослужбовців/військовозобов`язаних на стан сп`яніння. Огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться уповноваженою посадовою особою, яка пройшла відповідне тематичне навчання у встановленому законодавством порядку. Не допускається проведення огляду уповноваженою посадовою особою, яка є підлеглою військовослужбовця/військовозобов`язаного, котрий підлягає огляду на стан сп`яніння, або стосовно неупередженості якої є сумніви.

В поясненнях ОСОБА_1 сумнівів щодо неупередженості свідків не висловлював, доказів щодо перебування з ОСОБА_2 у прямій підлеглості не надав.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та немає підстав для її скасування, всі доводи апеляційної скарги адвоката були предметом розгляду в суді І інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Полетила П.С., – залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус