Вирок від 13 серпня 2026 р. у справі №132/4178/25 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

Дата: 13 серпня 2026 р.

Справа: №132/4178/25

Суддя: Аліменко Ю. О.

Справа № 132/4178/25

Провадження №1-кп/132/245/26

Вирок

Іменем України

14 серпня 2026 року

Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12025020220000425 від 28.11.2025 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

по вчиненню кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 о 17:09 год. ОСОБА_3 проходячи біля кладовища, що знаходиться по вул. Київській в с. Корделівка Хмільницького району Вінницької області, шляхом вільного доступу зайшла на вказану територію, де усвідомлюючи, що знаходиться на місці поховання (могилі), вирішила заволодіти предметами, що знаходяться на могилі військовослужбовця ОСОБА_5 , а саме світлодіодним елементом із вмонтованою сонячною панеллю, який був частиною поминальної лампади.

З цією метою, ОСОБА_3 , 25.11.2025 о 17:09 год. перебуваючи на кладовищі, по вул. Київській в с. Корделівка Хмільницького району Вінницької області, біля місця поховання (могилі) ОСОБА_5 , діючи умисно, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги до пам`яті покійного, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують моральні устої суспільства, принципи загальнолюдської моралі, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих, таємно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, із застосуванням фізичної сили, руками демонтувала світлодіодний елемент із вмонтованою сонячною панеллю, який був частиною поминальної лампади, встановленої на могилі.

Своїми діями, ОСОБА_3 незаконно заволоділа вказаними предметами та разом з викраденим покинула місце вчинення злочину, а світлодіодний елемент із вмонтованою сонячною панеллю використовувала для особистих потреб за місцем свого проживання.

Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України відносно ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приймає рішення за клопотанням прокурора ОСОБА_4 про скорочений судовий розгляд, так як учасники судового провадження вважають, що обставини справи доведені наявними у справі доказами, вони не потребують дослідження у ході судового розгляду і ніким не оспорюються.

З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинувачену ОСОБА_3 та потерпілу ОСОБА_6 , а також дослідити докази, що характеризують особу обвинуваченої.

Суд також роз`яснив, що при розгляді судової справи в скороченому провадженні сторони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, які не були предметом дослідження в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєному кримінальному правопорушені визнала повністю. Суду показала, що 25.11.2025 о 17:09 год. вона проходячи біля кладовища, що знаходиться по АДРЕСА_1 , зайшла на вказану територію та на могилі військовослужбовця ОСОБА_5 , руками демонтувала світлодіодний елемент із вмонтованою сонячною панеллю, який був частиною поминальної лампади. Після чого разом з викраденим покинула місце вчинення злочину, а світлодіодний елемент із вмонтованою сонячною панеллю використовувала для особистих потреб за місцем свого проживання.

В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачена ОСОБА_3 з могили її сина ОСОБА_5 , викрала поминальну лампадку. Згідно поданої письмової заяви просить призначити ОСОБА_3 покарання згідно закону.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.

Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, є вірною.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаялася у вчиненому, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі і відповідно ст. 75 КК України звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком. Згідно ч. 1 п. 1, 2, ст. 76 КК України покласти обов`язки на ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_3 на досудовому слідстві не заявлявся, а вид запобіжного заходу не обирався.

Витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області № 132/3962/25 від 10.12.2025 року накладено арешт на майно, яке визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.

З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку про те, що потреба у подальшому застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження щодо арешту вищевказаного майна, відпала, а тому, арешт вказаного майна слід скасувати.

Долю речових доказів, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 373, 374 КПК України (в ред. 2012 року), перехідних положень до КПК України (в ред. 2012 року), суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною по ч. 1 ст. 297 КК України і призначити їй покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік. Згідно ч. 1 п. 1, 2, ст. 76 КК України покласти обов`язки на ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку засудженій ОСОБА_3 рахувати з дня оголошення вироку суду.

Скасувати арешт з майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області № 132/3962/25 від 10.12.2025 року.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12025020220000425 від 28.11.2025 року, а саме: лампу на сонячній батареї, яку поміщено до спеціального пакету НПУ №HYQ0123531, яку поміщено до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області – повернути за належністю потерпілій ОСОБА_6 ;

DVD-R диск із відеозаписом – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений на протязі 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua