Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №127/24267/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24267/26

Провадження 3/127/4851/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.08.2026 справи про адміністративні правопорушення № 127/24267/26 і № 127/24270/26 було об`єднано в одне провадження і присвоєно об`єднаній справі № 127/24267/26.

06.07.2026 старшим інспектором УПП у Вінницькі області капітаном поліції Кондратенком В.І. було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 712018 та серії ЕПР1 № 712031. З даних протоколів вбачається, що «08.06.2026 о 15 год. 15 хв. у м. Вінниця по вулиці Пирогова, 126, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху по прилеглій території до магазину «АТБ-маркет» не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та недотримавшись безпечного інтервалу здійснив наїзд на ногу пішоходу ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_1 будучи учасником ДТП залишив місце пригоди». Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «б» п. 2.3, пп. «а» п. 2.10 та п. 13.1 ПДР України, тим самим вчинивши адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду з відмітками «адресат відсутній». Судом враховано, що день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку, є днем вручення судової повістки. Іншої адреси ОСОБА_1 повідомлено не було. Таким чином, судом дотримано прав та процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Клопотання про відкладення судового засідання від ОСОБА_1 не надходило. Причини неявки суду не повідомлено.

Такі дії ОСОБА_1 свідчать про явне ухилення від явки до суду. При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості забезпечити явку свого захисника до суду, надати письмові пояснення по справі, докази тощо. Явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право – це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами з метою уникнення відповідальності.

Водночас, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили

З письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 08.06.2026 о 15 год. 13 хв. при виконанні службових обов`язків, виявивши факт торгівлі та попередженні особи про порушення, останній сів в свій автомобіль марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_2 , та рухаючись заднім ходом здійснив наїзд йому на ногу і залишив місце пригоди.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 124 КУпАП у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, настає адміністративна відповідальність.

Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.

Судом прийнято до уваги, що у відповідності до п. 1.10 ПДР України дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Цей термін охоплює будь-які зіткнення, наїзди, перекидання чи інші інциденти, що відбулися за участю автомобіля.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712018 від 06.07.2026 ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «б» п. 2.3 та п. 13.1 ПДР України.

Судом прийнято до уваги, що подія сталася 08.06.2026, а протоколи про адміністративні правопорушення було складено 06.07.2026.

Згідно зі ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оскільки, як встановлено судом, потерпілий звернувся із заявою про оформлення ДТП, яка сталась 08.06.2026 того ж дня, а поліція проводила необхідні дії для оформлення матеріалів, дата складання протоколів - 06.07.2026 свідчить про момент фіксації правопорушень після встановлення всіх обставин справи і, відповідно, виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Суд зауважує, що дата і час вчинення правопорушення й дата складання протоколу про його вчинення можуть за певних обставин, як у даному випадку, різнитись.

Також, суд вважає, що складання протоколів за відсутності ОСОБА_1 не є порушенням, що усуває його доказове значення, оскільки ОСОБА_1 було забезпечено право на захист безпосередньо в судовому засіданні, де він мав право надати свої пояснення та висловити незгоду з протоколами, надати докази в обґрунтування своїх доводів.

Суд звертає увагу на те, що докази у справі оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пп. «б» п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

До протоколу про адміністративне правопорушення суду надано відеозаписи з місця події, на яких зафіксовано факт скоєння наїзду.

Суд зауважує, що в даній категорії справ відеозапис події є найбільш об`єктивним доказом, оскільки він фіксує обставини в режимі реального часу, незалежно від суб`єктивного сприйняття учасників ДТП.

Крім того, з наданих суду медичних документів вбачається, що ОСОБА_2 внаслідок наїзду на нього 08.06.2026 дістав пошкодження ноги.

Так, в ході розгляду справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено, що 08.06.2026 о 15 год. 15 хв. у м. Вінниця по вулиці Пирогова біля будинку № 126, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, якими зокрема є пішоходи, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та будучи неуважним не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну і здійснив наїзд на ногу ОСОБА_2 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 порушив пп. «б» п. 2.3 та п. 10.9 ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку із наслідками ДТП, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Однак судом не встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України, приймаючи до уваги тлумачення визначень «безпечна дистанція» і «безпечний інтервал» ПДР України.

Крім того, судом встановлено, що після ДТП ОСОБА_1 покинув місце пригоди.

Відповідно до ст. 1224 КУпАП у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, настає адміністративна відповідальність.

Згідно із п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» п. 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.10 ПДР України, а тому вони охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 1224 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 06.07.2026 серії ЕПР1 № 712018 та серії ЕПР1 № 712031, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наявними в матеріалах справи та іншими наявними в матеріалах справи належними доказами.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкції ст. 1224 та ст. 124 КУпАП передбачають альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за однорідні правопорушення не притягався. Грубе, повторне або систематичне порушення порядку користування правом керування транспортними засобами - відсутнє. Внаслідок вчинених адміністративних правопорушень настали негативні наслідки для потерпілої особи. Водночас обставини, які обтяжували б відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 33-36, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 1224, 124, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 1224 та ст. 124 КУпАП та стягнути з нього штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя