Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №148/3333/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/3333/25

Провадження №2/148/481/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В грудні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 04.02.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем укладено кредитний договір № 170178 на суму 13334 грн.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 , що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов Кредитного договору 04.02.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_3 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора.

16.04.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та позивач уклали Договір факторингу №16042025, згідно умов якого Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 5 від 05.08.2025 до Договору Факторингу та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 5 від 05.08.2025 до Договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 19518,70 грн., яка складається з: 11810,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5805,94 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 402 грн. - заборгованість по комісії; 1500 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

В зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором в сумі 18165,47 грн. за виключенням штрафних санкцій, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. В позовній заяві вона просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка та її представник, адвокат Кравець В.А., в судове засідання не з`явилися, хоча була належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомили.

08.06.2026 від адвоката Кравець В.А. до суду надійшов відзив на позов (а.с. 126), в якому вона зазначила, що вимоги позивача відповідачем не визнаються, оскільки остання не зверталась до позивача з метою отримання кредиту, свої персональні дані не передала, отримання кредиту заперечує. Крім того, після того як дізналась про претензії до неї щодо погашення боргу за ніби-то отриманим нею кредитом, зверталась із відповідною заявою до правоохоронних органів. Також представник відповідача посилається на те, щопозивачем не враховано п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України та протиправно здійснено нарахування пені (штрафу), згідно яких позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати пені (штрафів) у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за пенею у розмірі 1500 грн. в межах заявлених позовних вимог до задоволення не підлягають. Також вважає, що не підлягає стягненню на користь позивача комісія у розмірі 402,00 грн., оскільки комісія була стягнута з відповідачки під час укладення договору в сумі 3333,50 грн. за умовами п.2.2.1 кредитного договору шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Таким чином вважає, що вимога про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованою, безпідставною та нікчемною. В зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки 402,00 грн. - заборгованість по комісії, 1 500 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

08.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому викладено контраргументи позивача щодо заперечень відповідачки проти позову, які порушені нею у відзиві (а.с. 139-141).

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «Кредіплюс» з заявою на видачу кредиту №100755449, яка підписана електронним підписом ідентифікатором 43463b95, про що свідчить її копія (а.с. 17 зв.бік-18).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 18 зв.бік-20) відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення 04.02.2025 електронного підпису 43463b95 .

Також встановлено, що 04.02.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна його частина) за № 170178 (а.с. 7 зв.бік-10).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначений п.2.6. Договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п.п. 5.1 Кредитного договору цей Договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua.

Відповідно до п. 2 договору сторони встановили, сума (загальний розмір) кредиту становить 13334 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10000,50 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_3 , у національній валюті; у розмірі 3333,50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390 % річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень.

Комісія за надання кредиту складає 3333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 04.02.2025 (дата надання кредиту) по 29.04.2025.

Строк, на який надається кредит, встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 24479,54 грн.

Вказаний договір укладений сторонами у електронній формі, підписання договору зі сторони позичальника було здійснено шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором a6dccef4. Відповідачем ОСОБА_1 зазначено дату народження, свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер мобільного телефону НОМЕР_4 , та номер платіжної картки НОМЕР_3 .

Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором a6dccef4 підписано додаток до кредитного договору № 170178 від 04.02.2025, який містить графік платежів за кредитним договором (а.с. 11).

Договором про споживчий кредит (публічна частина) та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Кредіплюс» передбачені всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом (а.с. 11 зв.бік-17, 20 зв.бік-31).

З копії довідки від 30.10.2025 №3885/30-10 щодо успішності операцій згідно договору, укладеного між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК«КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», вбачається, що 04.02.2025 перераховано 10000,50 грн. на платіжну картку № НОМЕР_3 (а.с. 31 зв.бік-32).

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі № 170178 від 04.02.2025 в пункті 2.2.1.

Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7 -260210/82496-БТ від 13.02.2026, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 29.01.2026, згідно якої банківська карта № НОМЕР_5 емітована на ім`я ОСОБА_1 , фінансовий номер телефона НОМЕР_6 (а.с. 84).

Згідно виписки руху коштів за договором б/н за період 04.02.2025 -09.02.2025 від 13.02.2026 по банківській карті № НОМЕР_5 ОСОБА_1 судом встановлено, що на дану карту 04.02.2025 перераховано 10000,50 грн. (а.с. 85).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит.

Натомість доказів того, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконала в повному обсязі, матеріали справи не містять.

Згідно копії картки обліку виконання договору № 170178 від 04.02.2025 станом на 29.04.2025 судом встановлено, що заборгованість відповідача становить - 19518,70 грн., яка складається з: 11810,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5805,94 грн. - заборгованість за відсотками; 402 грн. - заборгованість за комісією; 1500 грн. - заборгованість за пенею (а.с. 47 зв.бік-48).

Встановлено судом і те, що 16.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16.04.2025 (а.с. 39-41), у відповідності до п. п. 2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 4.1. договору Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках.

Проведення фінансування за цим договором підтверджується копією платіжної інструкції від 11.08.2025 №547 (а.с. 47).

Відповідно до копії Акту приймання-передачі № 5 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняло Реєстр Боржників кількістю 966 (а.с. 46).

З копії витягу з Додатку №1 реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 встановлено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 170178 від 04.02.2025 із сумою заборгованості 19518,70 грн., яка складається з: 11810,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5805,94 грн. - заборгованість за відсотками; 402 грн. - заборгованість за комісією; 1500 грн. - заборгованість за пенею (а.с. 44).

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 170178 від 04.02.2025, станом на 01.11.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 19518,70 грн., яка складається з: 11810,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5805,94 грн. - заборгованість за відсотками; 402 грн. - заборгованість за комісією; 1500 грн. - заборгованість за пенею (а.с. 44).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить також із законодавчого врегулювання правовідносин, що склались між ними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, договір про споживчий кредит № 170178 від 04.02.2025, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua (далі - сайт Кредитодавця) за посиланням: https://finx.com.ua/docs. ОСОБА_1 уклавши Договір, приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V індивідуальної частини. З моменту підписання індивідуальної частини/акцепту, Договір про споживчий кредит набув чинності.

ОСОБА_1 засвідчила, що до укладення Договору отримала та ознайомилася, зокрема, з індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua (п.п. 1.1., 1.2., 5.1. договору).

Отже, договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом та він містить персональні дані відповідачки, зокрема, адресу проживання, номер картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону, реквізити рахунку/картки для перерахування коштів, надані ОСОБА_1 . Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

У постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 Верховний Суд погодився з тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідачки, наведені нею у відзиві на позов, щодо заперечення факту укладання нею 04.02.2025 кредитного договору № 170178 з ТОВ «ФК «Кредіплюс» з підстав того, що вона не зверталась до товариства з метою отримання кредиту, свої персональні дані не передавала, та що після того як дізналась про претензії до неї щодо погашення боргу зверталась із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Так, з талонів - повідомлень єдиного обліку №3642 від 09.01.2026 та 19.02.2026, наданих відповідачкою, судом встановлено, що 11.03.2025 до ЧЧ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що просить зафіксувати факт, що вона в жодній організації «Швидкі гроші онлайн» кредит не оформлювала» (а.с. 95,96).

З даних документів не вбачається, що заява відповідачки про вчинення кримінального правопорушення стосується саме укладення кредитного договору № 170178 від 04.02.2025 з ТОВ «ФК «Кредіплюс». Також суду не надано доказів того, що досудовим розслідуванням було оголошено підозру третім особам, які, як стверджує відповідачка, незаконно передали її персональні дані для отримання кредиту.

Крім того, для отримання грошових коштів через систему онлайн-кредитування, недостатньо зазначити лише номер мобільного телефону та дані позичальника, а потрібно вчинити певну сукупність дій із зазначенням персональних даних позичальника, які були відомі лише їй.

Відповідачкою не спростовано того, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, їй не належить.

Крім того, номер телефону НОМЕР_4 , зазначений у кредитному договорі, згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7 -260210/82496-БТ від 13.02.2026, є її фінансовим номером.

Також відповідачкою не надано суду доказів, які б спростовували неналежність їй банківської картки № НОМЕР_3 , номер якої зазначено у кредитному договорі

№ 170178 від 04.02.2025, відсутність надходжень коштів на неї від первісного кредитора на підставі вказаного кредитного договору.

Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7 -260210/82496-БТ від 13.02.2026, згідно якої банківська карта № НОМЕР_5 емітована на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 84).

Також, згідно виписки руху коштів за договором б/н за період 04.02.2025 -09.02.2025 від 13.02.2026 по банківській карті ОСОБА_1 , судом встановлено, що на дану карту 04.02.2025 перераховано 10000,50 грн. (а.с. 85).

Крім того, зробивши часткову оплату тіла кредиту на суму 1523,24 грн. та часткову оплату відсотків на суму 2000,10 грн. з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору (а.с. 47-48).

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про факт укладення кредитного договору № 170178 від 04.02.2025, погодження всіх істотних умов договору. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких суду не надано.

Що стосується посилань представника відповідачки на те, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за пенею у розмірі 1500 грн. в межах заявлених позовних вимог до задоволення не підлягають, оскільки вони нараховані у період дії в Україні воєнного стану, суд зазначає, що позивачем не заявлено позовної вимоги про стягнення з відповідачки пені.

Що стосується посилань представника відповідачки на те, що позовна вимога про стягнення комісії у розмірі 402,00 грн. задоволенню не підлягає оскільки згідно п.2.2.1 кредитного договору з відповідачки уже стягнуто комісію за надання кредиту в сумі 3333,50 грн., слід зазначити, що комісія у розмірі 402,00 грн. не є комісією за надання кредиту, а є комісією за управління та обслуговування кредиту, яка визначена п. 2.4. кредитного договору. Так, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень; стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень та згідно п.2.6.1. договору підлягає сплаті 1 раз на два тижні, конкретні дати вказані в графіку платежів.

Розмір вказаної комісії нарахований ТОВ «ФК «Кредіплюс» і відображено у картці обліку виконання договору № 170178 від 04.02.2025 (а.с. 47 зв.бік-48) з періодичністю, зазначеною в графіці платежів до вказаного договору (а.с. 11) та відповідно до паспорту споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом. В паспорті кредиту визначено, що комісія за управління та обслуговування кредиту, що нараховується за зниженим тарифом, за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів у розмірі 1,00 гривня та підлягає сплаті Позичальником у кожну дату чергового платежу, визначеного графіком платежів. Витрати Позичальника з оплати послуг Кредитодавця (комісії) за управління та обслуговування кредиту можуть змінюватись протягом строку дії Договору про споживчий кредит та сплачуватись за стандартним (базовим) тарифом, який становить 100,00 грн. Комісія за управління та обслуговування кредиту за стандартним (базовим) тарифом в розмірі 100,00 грн., що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів та підлягає сплаті Позичальником у кожну дату чергового платежу, визначену графіком платежів, якщо Позичальник не виконав /несвоєчасно виконав зобов`язання у попередню дату здійснення чергового платежу.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 170178 від 04.02.2025, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Крім того, наявні у справі докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 170178 від 04.02.2025.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися а припущеннях.

Виходячи зі змісту вказаних вище законодавчих норм, обов`язок доведення своїх вимог лежить не лише на позивачеві, такий обов`язок лежить і на відповідачеві щодо доведеності заперечень проти позову.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованості за договором про споживчий кредит № 170178 від 04.02.2025 в розмірі 18018,70 грн., з яких: 11810,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5805,94 грн. - заборгованість за відсотками, 402 грн. - заборгованість за комісією.

Задовольняючи позов, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 1) та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., оскільки їх розмір документально підтверджений копією договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 (а.с. 49-50), копією протоколу погодження вартості послуг до договору надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 (а.с. 51), копією додаткової угоди №25771367963 від 11.09.2025 до договору надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 (а.с. 52), копією акту прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 (а.с. 52 зв.бік). Клопотань про зменшення розміру даних витрат через їх необгрунтованість від відповідача не поступило.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, код в ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 170178 від 04.02.2025 в розмірі 18018,70 грн. (вісімнадцять тисяч вісімнадцять гривень сімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18.08.2026.

Суддя Л.А. Штифурко