Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №145/1170/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа номер 145/1170/26

Провадження номер 2/145/1130/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"18" серпня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.

за участю: секретаря судових засідань Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Тарабанівка Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Родакове Слов`яносербського району Луганської області, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вже повнолітня. Стосунки з дружиною розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. Спільне життя з відповідачкою не склалося з причин відсутності взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного. Більше того, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Більше 20 років відповідачка проживає за кордоном. З серпня 2000 року шлюбних стосунків вони не підтримують, подружнього життя не ведуть, а тому збереження шлюбу неможливе. Рішення про розірвання шлюбу він прийняв остаточно і змінювати його не має намірів, оскільки примирятись з відповідачем вони пробували неодноразово, однак все безрезультатно. А тому, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, і є таким, що суперечить його інтересам, інтересам відповідача та інтересам їхньої дитини.

Враховуючи викладене позивач просить розірвати між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , шлюб зареєстрований 28 жовтня 1979 року виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області, актовий запис № 39. Розгляд справи проводити за його відсутності з підстав, викладених у позовній заяві. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Повідомлення відповідача ОСОБА_2 здійснено шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про розгляд справи був належно повідомлений. В позовній заяві просить справу розглянути у його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи. Позов підтримує.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, причин неприбуття суду не повідомила, про слухання справи повідомлена в установленому законом порядку. Так, 27.07.2026 судом на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення про виклик ОСОБА_2 до суду (а.с.9).

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Частиною 11 ст. 128 ЦПК України передбачено, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.

Із досліджених судом доказів вбачається, що 28.10.1979 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.3). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 .

З позовної заяви вбачається, що фактично сім`я припинила своє існування. Позивач з відповідачкою разом не проживають, шлюбних стосунків не підтримують з серпня 2000 року, спільного господарства не ведуть. Між подружжям зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 51 Конституції України та частина 1 статті 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони разом не проживають, не підтримують подружніх стосунків, позивач вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка заперечень до суду не подала, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, на переконання суду, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 128, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області 28.10.1979, актовий запис № 39.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 18 серпня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Тарабанівка Тиврівського району Вінницької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Родакове Слов`яносербського району Луганської області, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя І.І. Патраманський