Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №335/6860/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6860/26 2-а/335/149/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято постанову № 3470/1 від 11.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень.

Згідно даної постанови та відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 3470/1 від 11.12.2024 позивач 16.10.2024 не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та адміністративного права, зважаючи на таке. Позивачу не було відомо про повістку № 369107, за адресою: АДРЕСА_1 , вказана повістка не надходила, письмового повідомлення про необхідність отримання листа у відділенні від АТ «Укрпошта» позивач не отримував. Позивач стверджує, що відповідачем в оскаржуваній постанові, не наведено жодних доказів, які б свідчили про порушення позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та, що такі дії вказують на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зокрема, відсутні підтвердження того, що позивач отримував виклик від відповідача та не прибув у призначений час. У зв`язку з чим, позивач просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині винесення відносно ОСОБА_1 постанови № 3470/1 від 11.12.2024; скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3470/1 від 11.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а провадження по справі - закрити.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року, вказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, на виконання якої 06.07.2026 року від представника позивача надійшла заява, за змістом якої представник просить суд поновити процесуальний строк звернення до суду із вказаною позовною заявою, оскільки копію оскаржуваної постанови позивач не отримував, разом з цим не мав ніяких відомостей про притягнення його до відповідальності.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом. Прийнято позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст. ст. 268-272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз`яснено наслідки їх неподання.

У заявленому адміністративному позові позивач просив суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1-3, ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, суд розцінює таке клопотання позивача, як клопотання про витребування доказів.

Крім того, клопотання не містить відомостей про заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно і останнім також не надано доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд враховує, що позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право самостійно ознайомитись в ІНФОРМАЦІЯ_3 з матеріалами справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та отримати копії таких матеріалів самостійно.

Відтак, клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 80 КАС України, а тому відсутні підстави для його задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 23.11.2018 року, що підтверджується відповіддю № 2920952 від 23.06.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

11.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 ухвалена Постанова № 3470/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В оскаржуваній постанові зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав чим порушив ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим винив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства по оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.

В оскаржуваній постанові також зазначено, що під час розгляду справи встановлено, що на адресу ОСОБА_1 була направлена повістка № 36107 відповідно до якої ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 16.10.2024 о 11:00 год., зазначений лист було повернуто 14.10.2024 відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Далі у постанові зазначено, що відповідно до довідки АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання поштового відправлення повістка про виклик ОСОБА_1 була належним чином відправлена та він був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Приписами ст. 65 Конституції України та ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абз. 1 п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого Постановою КМУ від 21 березня 2002 р. №352 (далі по тексту Положення №352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.

Отже, саме на ТЦК та СП законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.

Судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі спірної постанови слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з неприбуттям позивача по повістці для уточнення даних.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина перша статті 247 КУпАП).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття 16.10.2024 до РТЦК, а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з`ясування факту належного інформування позивача про обов`язок з`явитись до РТЦК.

При цьому, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи відповідач відзиву на позов не надав, не надано належних та допустимих доказів факту належного інформування позивача про обов`язок з`явитись до РТЦК на 16.10.2024.

Суд констатує, що відповідач, посилаючись у постанові про адміністративне правопорушення на довідку АТ «Укрпошта», як на доказ належного сповіщення позивача, не надав суду копію зазначеної довідки та не надав буд-якого іншого доказу, який би поза розумним сумнівом підтверджував факт повідомлення позивача.

Водночас, відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16 травня 2024 р. №560 :«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».

Змінами, внесеними Постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК та СП необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідач не надав відзиву у справі та не надав жодних доказів того, що:

-відповідно до положень вищевказаного Порядку №560 на ім`я позивача ОСОБА_1 було сформовано Повістку, згідно з якою йому необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 16.10.2024 те, що у вказаній Повістці зазначено адресу, що відповідає адресі зареєстрованого місця проживання позивача;

-вказану Повістку було направлено засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням за адресою позивача;

-поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Крім того, матеріали справи не містять переконливих доказів повідомлення позивача про виклик і спроб вручити йому повістку особисто, не містять даних про спробу повідомити його про наявність повістки за наявним номером телефону, а також відповідно даних щодо вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що причиною неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 було неналежне його оповіщення про необхідність прибуття до відповідного органу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» позивач останній раз уточнив облікові дані 15.08.2024 та має відстрочку до 24.11.2026.

Резюмуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що вина позивача, яка полягала у порушенні вимог абзацу 2 частини першої статті 22 Закону №3543-XII, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто, вимога позивача яка зазначена в позові про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними, суперечить діючому законодавству і задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню в цій частині.

У зв`язку з вищевикладеним, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 7, 8, ч.3 ст. 210-1, 235, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову № 3470/1 від 11.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником Матвійчук Іллі сергійовича, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, - скасувати.

Справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з постійними повітряними тривогами і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, повний текст рішення складено та підписано 18.08.2026 року.

Суддя І.В. Новасардова