Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №756/11575/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11575/26

Провадження № 2-о/756/432/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за спільною заявою подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

Заявники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Оболонського районного суду м. Києва зі спільною заявою, в якій просили розірвати шлюб між ними, зареєстрований 28.01.2022 Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 95.

Заяву обґрунтовано тим, що 28.01.2022 між заявниками зареєстровано шлюб, у зв`язку з чим ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Від шлюбу заявники мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом останнього часу подружні відносини погіршилися, налагодити їх не вдалося, у зв`язку з чим заявниками прийнято спільне рішення про припинення шлюбних відносин.

З квітня 2026 року подружні відносини фактично припинені, взаємні подружні права та обов`язки відсутні, шлюб має формальний характер, а подальше його збереження є неможливим. Прийняте рішення про розірвання шлюбу є остаточним, відповідає дійсній волі кожного з подружжя та не порушує особистих і майнових прав як заявників, так і їхнього сина.

Спорів щодо місця проживання, виховання та утримання сина між заявниками немає, відповідні домовленості закріплені в укладеному 11.05.2026 договорі між батьками щодо здійснення батьківських прав, виконання обов`язків, виховання дитини та порядку її утримання. Спір щодо поділу майна подружжя станом на день подання заяви відсутній.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку окремого провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання заявники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника заявників - адвоката Прудникової Н.Г. надійшла заява про розгляд справи без участі заявників, в якій вимоги спільної заяви підтримано та зазначено про відновлення заявнику ОСОБА_2 дошлюбного прізвища « ОСОБА_6 ».

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.01.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 95, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Після реєстрації шлюбу дружина змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_4 ».

Від шлюбу заявники мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Як вбачається з договору між батьками щодо здійснення батьківських прав, виконання обов`язків, виховання дитини та порядку її утримання від 11.05.2026, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сперчуном О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 427, заявники визначили, з ким із них проживатиме син, порядок здійснення ними батьківських прав і виконання батьківських обов`язків, а також участь кожного з батьків в утриманні дитини та у додаткових витратах на неї.

Зі змісту спільної заяви вбачається, що з квітня 2026 року подружні відносини між заявниками фактично припинені, шлюб має формальний характер, збереження сім`ї є неможливим, а рішення про розірвання шлюбу прийнято подружжям спільно та є остаточним.

Спору щодо місця проживання, виховання й утримання дитини, а також щодо поділу майна подружжя між заявниками немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За роз`ясненнями, наведеними у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні за наявності взаємної згоди подружжя на розірвання шлюбу. При розгляді такої справи суд встановлює, чи відповідає заява дійсній волі дружини та чоловіка і чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За приписами ч. 2 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 109 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений (ч. 2 ст. 109 СК України).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви, до закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що передбачений ч. 4 ст. 109 СК України місячний строк від дня подання заяви сплив, заява про розірвання шлюбу заявниками не відкликана, а вимоги ч. 1, 2 ст. 109 СК України щодо подання заяви разом із письмовим нотаріально посвідченим договором додержані.

Волевиявлення заявників на розірвання шлюбу є вільним, взаємним і послідовним: спільна заява підписана обома з подружжя, її вимоги підтримані заявою представника заявників, поданою до суду, а протягом установленого ч. 4 ст. 109 СК України строку заяву не відкликано. За таких обставин суд дійшов висновку, що спільна заява відповідає дійсній волі дружини та чоловіка.

Права сина заявників розірванням шлюбу не порушуються: умови його проживання, виховання та утримання визначені нотаріально посвідченим договором від 11.05.2026, а відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України) зберігається за кожним із заявників незалежно від розірвання шлюбу.

Особисті та майнові права подружжя розірванням шлюбу також не порушуються, спору щодо поділу майна між заявниками немає.

Спору про право, який підлягав би вирішенню в порядку позовного провадження, під час розгляду справи не встановлено.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що спільна заява подружжя про розірвання шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, і таке рішення після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб (ч. 2, 3 ст. 115 СК України).

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Заявник ОСОБА_2 , яка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу, через свого представника просила відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 », що відповідає наведеним нормам і підлягає зазначенню в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Спільну заяву подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.01.2022 Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 95, - розірвати.

Після розірвання шлюбу заявнику ОСОБА_2 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО