Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №756/9290/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9290/26

Провадження № 2/756/8019/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 27.11.2019 Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2303.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що після реєстрації шлюбу сторони певний час проживали разом, проте згодом почали проживати окремо. Спільне життя сторін не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, між ними втрачено взаєморозуміння, спільне господарство не ведеться, а шлюб набув формального характеру.

Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживатимуть разом із матір`ю. Спору щодо поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами немає.

Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечать її інтересам, які мають істотне значення, а примирення сторін є неможливим, у зв`язку з чим просила строк для примирення не надавати.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав. 03.07.2026 до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за його відсутності з доданими до неї письмовими поясненнями, в яких він зазначив, що з 2021 року постійно проживає та здійснює трудову діяльність на території Республіки Польща, а з матеріалами справи, ухвалою про відкриття провадження та позовною заявою ознайомився через підсистему «Електронний суд». Відповідач вказав, що заперечень щодо позовних вимог про розірвання шлюбу не має та не заперечує проти розгляду справи без надання сторонам строку для примирення.

Позивач у судове засідання не з`явилася, в позові просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.11.2019 між сторонами зареєстровано шлюб Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис про шлюб № 2303. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується актовим записом про шлюб від 27.11.2019 № 2303.

Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зі змісту письмових пояснень відповідача від 02.07.2026 вбачається, що з 2021 року він постійно проживає та здійснює трудову діяльність на території Республіки Польща, заперечень щодо позовних вимог про розірвання шлюбу не має.

Судом встановлено, що сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені, а шлюб має формальний характер.

Вимог щодо визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів на їх утримання, а також щодо поділу майна подружжя у цій справі не заявлено.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За приписами ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виходить з того, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені: подружжя тривалий час проживає окремо, спільного господарства не веде, взаємної підтримки одне одному не надає, а шлюб є формальним.

Позивач наполягала на розірванні шлюбу та заперечувала проти надання строку для примирення. Відповідач заперечень щодо позовних вимог не навів і проти вирішення справи без надання такого строку не заперечував. За таких обставин суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя, оскільки примирення суперечило б волевиявленню обох сторін і не сприяло б відновленню сім`ї.

Суд враховує, що сторони мають двох неповнолітніх дітей, одна з яких є малолітньою. Разом з тим, вимог щодо визначення місця проживання дітей та їх утримання у цій справі не заявлено, спору з цих питань між сторонами не виникло, а збереження шлюбу, який має формальний характер, не відповідатиме ані інтересам подружжя, ані інтересам їхніх дітей.

Оскільки фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, примирення сторін неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27.11.2019 Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис про шлюб № 2303, - розірвати.

Шлюб вважати розірваним з дня набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО