Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №645/7359/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7359/26

Провадження № 3/645/1159/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м.Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, —

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 20.05.2026 приблизно о 21:25 за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 214/2, та ОСОБА_2 раптово вибігли на проїжджу частину поза межами пішохідного переходу та не впевнились у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, внаслідок чого відбувся наїзд автомобіля марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та було отримано механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_1 № 12-14/456-А/26 від 25.06.2026 виявлено етиловий спирт в кількості 0,601. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 4.14.б; п. 4.14.г; п. 4.7 ПДР.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026 справа була розподілена судді Сілантьєвій Е.Е.

Постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 04.08.2026 року заяву про самовідвід судді Сілантьєвої Е.Є. було задоволено, а матеріали справи № 645/7359/26 передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2026 року, на підставі постанови судді Мартинової О.М. від 04.08.2026 року про задоволення самовідводу, справу № 645/7359/26 (провадження № 3/645/1159/26) розподілено та передано для розгляду головуючому судді Алтуховій О.Ю.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Потерпілий ОСОБА_3 та його представник – адвокат Бабаскін К.С. у судове засідання не з`явились. 18.08.2026 до суду надійшло клопотання адвоката Бабаскіна К.С., в якому він попросив проводити розгляд справи без участі ОСОБА_4 та його представнвика, просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУПАП, при вирішенні питання про призначення покарання покладався на розсуд суду.

Частиною другою статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП, не є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 1.10 ПДР України пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне; учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Главою 4 ПДР України визначаються обов`язки і права пішоходів.

Згідно з п. 4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Відповідно до п.п. «б», «г» п 4.14 ПДР України визначено, що пішоходам забороняється раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 724954 від 21.07.2026;

схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.05.2026, яка фіксує дорожню обстановку, ділянку проїзної частини пр-т Героїв Харкова поблизу буд. 214/2 в м. Харкові, ширину проїзної частини, розташування транспортних засобів, відсутність у безпосередній близькості облаштованого пішохідного переходу, а також траєкторію руху пішоходів та місце зіткнення;

постановою про виділення матеріалів кримінального провадження від 30.06.2026, винесеною старшим слідчим ВРЗУСТ СУ ГУНП в Харківській області Назаренком В.В., та витягом з ЄРДР № 12026220000000641 (за ч. 2 ст. 286 КК України), згідно з якими матеріали щодо дій пішохода ОСОБА_1 були виділені в окреме провадження для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП;

протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 від 28.06.2026, здобутим у межах кримінального провадження, у якому зафіксовані її особисті показання щодо обставин виходу на проїзну частину просп. Героїв Харкова та безпосереднього перебігання дороги поза межами пішохідного переходу;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 30.06.2026, яким підтверджуються фактичні обставини руху транспортних засобів, умови видимості, поведінка пішоходів на дорозі безпосередньо перед моментом наїзду та послідовність виникнення аварійної ситуації;

постановою про визнання документа та речового доказу, якою долучено до матеріалів справи процесуальні джерела доказів, що фіксують наслідки та обставини автопригоди;

копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджує її особу та дату народження — ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до чого на момент вчинення правопорушення (20.05.2026) вона досягла 17-річного віку і є неповнолітньою суб`єктом адміністративної відповідальності.

Окрім того, як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 12-14/456-А/26, експерт дійшов висновку, що у зв`язку з подією 20.05.2026 року у неповнолітньої ОСОБА_1 , 17 років, мала місце важка сукупна травма у вигляді таких ушкоджень: тупа важка черепно-мозкова травма: садна голови, переломи кісток черепу (лінійний перелом правої тім`яної кістки, луски та виличного відростка правої скроневої кістки з поширенням на передню стінку зовнішнього слухового проходу, передню та медіальну стінку скроневого каналу, латеральну стінку основної пазухи, лінійний перелом ската праворуч, лінійний перелом кісток носа праворуч з поширенням лінії перелому на стінки комірок решітчастої кістки), крововиливи над і під тверду мозкову оболонку (епідуральна гематома правої лобної ділянки, субдуральна гематома по конвексу лівої гемісфери), забій головного мозку тяжкого ступеня з геморагічно-контузійними вогнищами в стовбурі мозолистого тіла праворуч, в латеральних відділах лівої тім`яної частки, задніх відділах лівої скроневої частки; тупа закрита травма тулуба: лінійний перелом клювоподібного відростка правої лопатки; тупа закрита травма тазу: перелом верхньої гілки лівої лобкової кістки та лівої сідничної кістки, перелом латеральної маси крижа ліворуч, гематома в області лівого гребінчастого та внутрішнього м`язів; садна кінцівок. Вказані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразилися, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк вказаних в постанові слідчого. Важка сукупна травма, встановлена у ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (п.2.1.1 «а», 2.1.2., п.2.1.3. «б», «в» «о» Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 р). При госпіталізації в КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР при дослідженні крові ОСОБА_1 на наявність алкоголю, знайдений етиловий спирт в кількості -0,601‰, що по офіційній таблиці відповідає легкому алкогольному сп`янінню.

У висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № КСЕ-19/121-26/16184 від 17 червня 2026 року, експертами зроблено висновок, зокрема, що: наїзд на пішоходів відбувся в середній смузі по напрямку руху автомобіля «AUDI A4», р.н. НОМЕР_1 . Встановити більш точніше розташування місця наїзду з наданого відеозапису не є можливим, з підстав, зазначених у дослідницькій частині висновку. 3. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «AUDI A4», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху. 4. Водій автомобіля «AUDI A4», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. 5. У діях водія автомобіля «AUDI A4», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 убачаються невідповідності вимогам п.п. 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з ДТП. 6. Запитання щодо оцінки дій пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вирішувалось з підстав, зазначених у дослідницькій частині висновку.

Дослідивши надані матеріали та оцінивши зібрані докази у їх сукупності за внутрішнім переконанням, суд доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Виходячи з обставини вчинення правопорушення, суд зазначає, що ОСОБА_1 , будучи пішоходом та перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (що підтверджується висновком судово-медичного експерта № 12-14/456-А/26, згідно з яким у її крові виявлено етиловий спирт у кількості 0,601‰, що відповідає легкому ступеню сп`яніння), діяла всупереч вимогам пунктів 4.7, 4.14 «б», 4.14 «г» Правил дорожнього руху України. Останньою було здійснено перетинання (перебігання) проїзної частини по пр-ту Героїв Харкова поза межами пішохідного переходу та в невідведеному для цього місці за умов інтенсивного руху.

Суд зважає на те, що противоправна поведінка пішохода ОСОБА_1 , яка виразилася у нехтуванні правилами безпеки дорожнього руху та виході на проїзну частину у стані алкогольного сп`яніння, створила аварійну обстановку та перебувала у безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок зазначеного порушення ПДР пішоходами та подальшого наїзду автомобіля «AUDI A4» (під керуванням ОСОБА_3 ) з його наступним зіткненням із автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» настали тяжкі наслідки — отримання ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень та загибель на місці пригоди другого пішохода ОСОБА_2 .

Таким чином, суд доходить висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки досліджені судом докази, підтверджують отримані під час оформлення ДТП фактичні дані та у відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності є достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.

Санкцією ст. 124 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про вибір адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , суд виходить з норм ч. 2 ст. 13 КУпАП.

Так, згідно з приписами ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Враховуючи суспільну небезпеку вчиненого діяння, нехтування правилами безпеки дорожнього руху у стані алкогольного сп`яніння та настання тяжких наслідків, суд доходить переконання, що застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, буде недостатнім і не сприятиме меті її виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

За таких обставин суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на загальних підставах та накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти (50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850,00 грн.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124,283,284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти (50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю. Алтухова