Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №127/28927/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28927/26

Провадження 2-о/127/505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., присяжних Гнатик В.В., Чінарової А.А.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

прокурора Рудницького В.О.,

представника заявника – Клімов М.В.,

представника заінтересованої особи - адвоката Тарнавської В.В.,

заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» про госпіталізацію ОСОБА_1 в примусовому порядку без його згоди,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» звернулося до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 в примусовому порядку без його згоди.

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , був госпіталізований 14.08.2026 о 17:45 год. до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР». Доставлений до приймального відділення матір`ю у супроводі працівника поліції Вальтера С.А., ВНП №020050, у зв`язку з погіршенням психічного стану.

Після виписки з лікарні 06.08.2026 ОСОБА_1 перестав приймати підтримуюче лікування, останнім часом не спав, став проявляти агресію до матері та погрожувати їй фізичною розправою. У відділенні хворим себе не вважає, поводиться зверхньо з медичним персоналом, почуття дистанції відсутнє, проявляє агресивно-імпульсивну поведінку щодо медичного персоналу та пацієнтів, на зауваження не реагує. У поведінці наявні ознаки розладів сприйняття - періодично до чогось прислухається, озирається, активно висловлює маячні ідеї щодо матері та медичного персоналу. Від прийому медикаментів категорично відмовляється, виявляє активний негативізм та наполягає на виписці. Усвідомленої згоди на госпіталізацію не надав.

17.08.2026 об 11:00 год. ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів лікарні, яка підтвердила необхідність його госпіталізації для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Зазначене стало підставою для звернення КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 в примусовому порядку без його згоди.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2026 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

У судовому засіданні представник заявник Клімов М.В. просив задовольнити заяву з підстав, викладених у ній.

ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи - адвокат Тарнавська В.В. у судовому засіданні заперечували щодо задоволення заяви.

Прокурор Рудницький В.О. у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з оглядом лікаря приймального відділення від 14.08.2026 ОСОБА_1 був доставлений до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» матір`ю та працівником поліції у зв`язку з погіршенням психічного стану після припинення ним підтримуючого лікування.

Під час огляду встановлено, що свідомість ОСОБА_1 ясна, однак на запитання він відповідає багатослівно та не завжди по суті, пасивна і активна увага порушена, має місце підвищена відволікливість. Мислення хворого розірване, непослідовне, паралогічне, із зісковзуваннями. Виявлено розлади сприйняття у вигляді слухових галюцинацій та маячні ідеї щодо матері. Поведінка агресивна, під час перебування у приймальному відділенні лаявся та кричав. Критика до свого стану відсутня. Встановлено діагноз F20.0 - параноїдна шизофренія.

Відповідно до висновку огляду комісії лікарів-психіатрів особи, яка потребує госпіталізації в примусовому порядку, від 17.08.2026, ОСОБА_1 неодноразово проходив стаціонарне лікування з приводу психічного захворювання.

З анамнезу захворювання встановлено, що перші психічні розлади виникли у 1993 році, коли у ОСОБА_1 порушився сон, виникли тривога, внутрішня напруга, страх, він став замкнутим та байдужим до оточуючого. У подальшому захворювання набуло безперервного перебігу. Періоди підвищеного настрою, розгальмованості, конфліктності та агресивності змінювалися станами, під час яких він чув «голоси», висловлював ідеї самозвинувачення. У 1995 році під дією «голосів» ножем завдав собі ушкодження черевної стінки. У подальшому неодноразово проходив стаціонарне лікування з діагнозом «Параноїдна шизофренія», з 1997 року є особою з інвалідністю ІІ групи у зв`язку з психічним захворюванням.

Остання госпіталізація ОСОБА_1 перед подіями, які стали підставою для звернення до суду, тривала з 01.07.2026 по 06.08.2026. З лікарні він був виписаний з покращенням стану з рекомендаціями щодо підтримуючого лікування. Однак після виписки від прийому лікарських засобів відмовився, у зв`язку з чим психічний стан погіршився, став поводитися агресивно та погрожувати матері фізичною розправою.

Під час огляду комісією лікарів-психіатрів контакт із ОСОБА_1 був формальним, самостійно розмову він не підтримував, на запитання відповідав односкладово, переважно не по суті. Настрій нестійкий, злісний, легко афектується, внутрішньо напружений, злобливий. Мислення розірване, паралогічне, з елементами резонерства. ОСОБА_1 виявляє активний негативізм, не виконує інструкцій, активно висловлює маячні ідеї щодо матері та медичного персоналу, категорично відмовляється від прийому медикаментів та наполягає на виписці.

Також під час огляду в поведінці ОСОБА_1 встановлено ознаки розладів сприйняття - він періодично до чогось озирається, прислухається, застигає в одноманітній позі. Критика до свого психічного стану відсутня.

Комісією лікарів-психіатрів встановлено діагноз F20.0 - параноїдна шизофренія.

За висновком комісії лікарів-психіатрів ОСОБА_1 страждає на важкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії, внаслідок якого має розлади мислення та сприйняття, емоційно-вольової сфери, відмовляється від підтримуючого лікування, проявляє агресію до матері, погрожує розправою, хворим себе не вважає, поводиться агресивно-імпульсивно щодо медичного персоналу та інших пацієнтів, активно висловлює маячні ідеї, категорично відмовляється від прийому медикаментів та наполягає на виписці.

Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що з огляду на психічний стан ОСОБА_1 становить небезпеку для здоров`я та життя як для себе, так і для оточуючих, у зв`язку з чим потребує госпіталізації в примусовому порядку.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Суд установив, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад - параноїдну шизофренію, критика до власного стану у нього відсутня, від прийому призначених лікарських засобів він відмовляється. На тлі погіршення психічного стану проявляє агресію, погрожує фізичною розправою, має маячні ідеї та розлади сприйняття, а його поведінка характеризується агресивністю та імпульсивністю.

Наведені обставини у сукупності з висновком комісії лікарів-психіатрів підтверджують наявність у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу, внаслідок якого він становить безпосередню небезпеку для себе та оточуючих і потребує психіатричної допомоги у стаціонарних умовах.

За таких обставин суд установив наявність передбачених статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» підстав для госпіталізації ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку без його згоди, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 14, 16, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 339, 340, 341, 342, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» про госпіталізацію ОСОБА_1 в примусовому порядку без його згоди - задовольнити.

Госпіталізувати до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у примусовому порядку без його згоди.

Рішення суду допустити до негайного виконання. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 18 серпня 2026 року.

Учасники справи:

заявник - Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради», місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109;

заінтересована особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя

Присяжні