Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №127/28541/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №127/28541/26

Суддя: Курбатова І. Л.

Справа № 127/28541/26

Провадження № 3/127/5563/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Курбатова І.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_1 , 09.08.2026 року о 08 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді солдата резерву роти резерву військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив місцерозташування військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 17 год. 30 хв. 10.08.2026 - дня його самостійного повернення до місцерозташування військової частини НОМЕР_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 , він просить розглядати справу без його участі, вину у вчиненому правопорушенні визнає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною та підтверджена сукупністю доказів, що містяться в справі.

Диспозиція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Так, згідно з протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ОДВ/626 від 11.08.2026 року, Солдат ОСОБА_1 , 09.08.2026 року о 08 год. 00 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді солдата резерву роти резерву військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив місцерозташування військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 17 год. 30 хв. 10.08.2026 - дня його самостійного повернення до місцерозташування військової частини НОМЕР_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.07.2026 року № 206, солдата ОСОБА_1 колишнього стрільця-санітара 3 відділення спеціального призначення 1 взводу спеціального призначення 2 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_3 , який перебуває в розпорядженні командувача Сил безпілотних систем Збройних Сил України, призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 16 березня 2026 року № 670-PC, на посаду солдата резерву роти резерву військової частини НОМЕР_2 , з 17 липня 2026 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, окрім котлового.

Із рапорту командира роти резерву від 09.08.2026 року вбачається, що близько 20:30 08.08.2026 надійшла усна доповідь чергового лікаря терапевта, начальника відділення медико-психологічної реабілітації в/ч НОМЕР_2 про те, що військовослужбовець резервної роти в/ч НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 який перебуває на стаціонарному лікуванні з 17.07.2026 у відділенні відсутній, на телефонні дзвінки не відповідає. Місце його знаходження невідоме. Зв`язавшись з його сестрою, остання повідомила, що ОСОБА_1 поїхав до місця свого проживання - АДРЕСА_1 . Станом на 8:00 годину 09.08.2026 року солдат ОСОБА_1 до роти резерву в/ч НОМЕР_2 не прибув, на телефонні дзвінки не відповідає. Вказане також підтверджується доповіддю командира військової частини НОМЕР_2 від 09.08.2026 року про неприбуття до місця розташування військової частини військовослужбовця роти резерву військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 .

Відповідно до рапорту командира роти резерву від 11.08.2026 року, о 17:30 год. 10.08.2026 року прибув до роти резерву військової частини НОМЕР_2 солдат резерву військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується доповіддю т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 від 11.08.2026 року про повернення до місця служби військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 .

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 11.08.2026 року, свою винуватість у тому, що у період з 08:00 год. 09.08.2026 по 17:30 год. 10.08.2026 ухилився від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, визнає та обіцяв проходити службу без порушень.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 та по теперішній час.

Відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, відміно служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю до десяти діб.

При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та особу порушника, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи порушника, враховуючи обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність правопорушника, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 23, 24, ст. 40-1, 172-11, 283, 284, КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua