Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №139/180/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/180/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року с-ще Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

14.03.2026 о 10:20 год. по вул. Єдності в селищі Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення підтвердив.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 (за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Як убачається з матеріалів справи, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім його власного визнання вини, підтверджується:

- обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №614569 від 14.03.2026, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП та містить усі необхідні відомості щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що від проходження огляду водій ОСОБА_1 відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя і що водій відмовився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер 6810»;

- відеозаписом з нагрудної боді-камери працівників поліції, з якого слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР – керування транспортним засобом без використання ременя безпеки, під час спілкування з працівниками поліції у нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, на вимогу патрульних пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, пояснив, що перед поїздкою вжив 50 грамів пива.

Дані докази суд вважає належними та допустимими, які в своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України.

Таким чином, враховуючи те, що за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються загальні правила накладення стягнення передбачені у ч. 2 ст. 33 КУпАП, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією інкримінованої йому частини статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 280, 283, 284 КУпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП а саме, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та піддати адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 НМДГ в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Коломійцева В.І.