Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №679/598/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/598/26

Провадження № 33/820/523/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні, в залі суду за участі секретаря Мельничук К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Плакси В.А., апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника Плакси В.А. на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.184 ч.1 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Відповідно до постанови суду, 28.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст.150 ч.3 СК України обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, зокрема: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: не забезпечила здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, внаслідок чого діти тривалий час не відвідували навчання у Нетішинській гімназії «Ерудит», що розташована в м.Нетішин по пров.Миру, 5, без поважних на це причин. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності дітей ОСОБА_1 не надала.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Плакса В.А. просить скасувати постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 травня 2026 року та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.184 ч.1, ст.184 ч.1, ст.184 ч.1, ст.184 ч.1 КУпАП.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд розглянув справу однобічно, без з`ясування позиції ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи. Разом з тим, вона б спростувала доводи поліцейських, які складали протоколи про адміністративні правопорушення, надавши відповідні документи про відсутність у навчальному закладі дітей внаслідок хвороб, а також повідомила б про те, що на той час вже була притягнутою до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.1 КУпАП.

Отже, на переконання захисника, оскільки фактичні обставини справи відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.2 КУпАП, тоді як особу притягнуто до відповідальності за ст. 184 ч.1 КУпАП, постанова суду є незаконною через неправильну правову кваліфікацію, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Водночас, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Нетішинського міського суду від 13 травня 2026 року, оскільки ОСОБА_1 не була повідомлена про час та дату розгляду справи місцевим судом, копію оскаржуваного рішення отримала лише 8 червня 2026 року.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та її захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.

Заслухавши сторону захисту, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви суду

Згідно з ст.294 ч.2 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

При цьому, перебіг процесуального строку оскарження постанови Нетішинського міського суду від 13 травня 2026 року слід рахувати із наступного дня після її проголошення, а саме з 14 травня 2026 року, а кінець строку 25 травня 2026 року (останній день подачі апеляційної скарги з урахуванням вихідних днів).

Як вбачається із апеляційної скарги сторони захисту, вона подана 11 червня 2026 року, тобто із пропуском строку, передбаченого ст. 294 ч.2 КУпАП. Однак, враховуючи те, що ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та копію постанови суду отримала лише 08.06.2026 року, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на подачу апеляційної скарги у даному провадженні.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

Диспозиція ст. 184 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона за ст. 184 ч. 1 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:

- протоколів про адміністративні правопорушення серії ВБА №139335 від 28.03.2026, ВБА №139336 від 28.03.2026, ВБА №139334 від 28.03.2026, ВБА №139333 від 28.03.2026, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст.150 ч.3 СК України обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, зокрема: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: не забезпечила здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, внаслідок чого діти тривалий час не відвідували навчання у Нетішинській гімназії «Ерудит», що розташована в м.Нетішин по пров.Миру, 5, без поважних на це причин. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності дітей ОСОБА_1 не надала (а.с.3, 18, 31, 44);

- повідомлень директора Нетішинської гімназії «Ерудит»: №245 від 24.03.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , учениця 8-Б класу, відвідувала Нетішинську гімназію у цьому навальному році лише 5 днів, у вересні 2025 року, документів, які б підтвердили причину відсутності ОСОБА_1 не надано; №242 від 24.03.2026 року, згідно якого ОСОБА_7 , учень 2-Д класу, не відвідав Нетішинську гімназію жодного навчального дня з 01.09.2025 року, документів, які б підтвердили причину відсутності, ОСОБА_1 надано не було; №243 від 24.03.2026 згідно якого ОСОБА_8 , учениця 3-Б класу, не відвідує навчальний заклад з 09.01.2026 року, документів, які б підтвердили причину відсутності, ОСОБА_1 надано не було; №244 від 24.03.2026 згідно якого ОСОБА_9 , учениця 6-Г класу, не відвідує навчальний заклад з 09.01.2026, документів, які б підтвердили причину відсутності, ОСОБА_1 надано не було (а.с.4, 19, 32, 46);

- характеристик Нетішинської гімназії «Ерудит» щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5, 20, 33,45);

- копій свідоцтв про народження: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю вищевказаних дітей (а.с.6, 10, 21, 34,46).

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав її винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.184 ч.1 КУпАП, ст.184 ч.1 КУпАП, ст.184 ч.1 КУпАП, ст.184 КУпАП. Отже, доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даних адміністративних правопорушень на увагу не заслуговують.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , не повідомивши її про розгляд справи, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості висловити свою думку в процесі судового розгляду, то апеляційний суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджується належне повідомлення останньої про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 12, 26, 39, 53). Водночас, апеляційний суд зазначає, що в процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 не була позбавлена можливості висловити свої доводи щодо обставин провадження, висловлювати правову позицію в ході апеляційного перегляду провадження, скористалась своїм правом на оскарження постанови суду в апеляційному порядку та правовою допомогою, а тому відсутні підстави вважати, що було порушено її право на захист.

Посилання сторони захисту на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що її раніше було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.1 КУпАП, а отже її дії підлягають кваліфікації за частиною другою цієї статті, апеляційний суд відкидає, оскільки розгляд справи здійснюється в межах обставин та правової кваліфікації, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення. Протоколи, складені щодо ОСОБА_1 , містять кваліфікацію її дій за ст. 184 ч. 1 КУпАП, а тому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати таку кваліфікацію на більш тяжку, що тягне за собою погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, матеріали провадження не містять постанов суду, на які посилається захист, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.1 КУпАП до подій, які розглядаються.

Доводи сторони захисту про те, що неповнолітні діти ОСОБА_1 хворіли, тому тривалий час з поважної причини не ходили до навчального закладу, також не знайшли свого підтвердження, оскільки ніякими медичними документами не підтверджуються.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення. Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколів про адміністративні правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколах даних про обставини вчинення правопорушень, у справі немає.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкцій ст.184 ч.1, ст. 184 ч.1, ст. 184 ч.1, ст. 184 ч.1 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі сімдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн., відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Плакси В.А. залишити без задоволення.

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: