Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №466/9837/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/9837/24 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/811/3463/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання – Федчун Н. С.,

з участю – представника відповідача – адвоката Оприск Л. Є., представника позивача – адвоката Горбунової О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Оприск Лілією Євгенівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року, у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення недорахованої електричної енергії за порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2024 року приватне акціонерне товариства «Львівобленерго» (далі – ПрАТ «Львівобленерго») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідачки на свою користь 169 703 грн 39 коп. недорахованої електричної енергії.

Позов мотивований тим, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в інформаційній довідці №347339021 від 20.09.2023 вказані наступні відомості – за адресою АДРЕСА_1 знаходиться 29, 20 кв.м. нежитлової нерухомості, власником якої є ОСОБА_1 .

Згідно інформації, що міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 01.03.2018 зареєстровано припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

20.09.2023 року представниками служби технічного аудиту ПрАТ «Львівобленерго» здійснено перевірку об`єкта ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та складено акт про порушення ПРРЕЕ № 037254, яким зафіксовано факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку; змонтовано розгалуження електропроводки з розподільчого щита до нежитлового приміщення. Акт було складено двома представниками позивача за участю свідка. Присутній при перевірці представник відповідача не назвався, підписувати акт відмовився. Договір з позивачем на послугу з розподілу електричної енергії по цій точці обліку відсутній, прилад обліку теж відсутній.

Після складання акту порушень електропостачання у нежитлове приміщення ОСОБА_1 - припинене повністю. 25.09.2023 листом № 203-07-4535 позивач скерував відповідачу акт про порушення ПРРЕЕ № 037254 від 20.09.2023 та запросив на засідання комісії ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів порушень на 27.10.2023 на 14:00 год. 27.10.2023 даною комісією було прийнято протокольне рішення № 037254-а про нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 169 703, 39 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Львівобленерго» 169 703 грн 39 коп. вартості не облікованої електричної енергії.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Львівобленерго» 3 028 грн 00 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Львівобленерго» 10 000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши у жовтні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що договір між сторонами у справі на постачання електроенергії у приміщення відповідачки не укладався. Також місцевий суд залишив поза увагою ту обставину, що з грудня 2021 року по 01 листопада 2023 року користувачем приміщення є не відповідачка, а гр. ОСОБА_3 (який також не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності), на підставі укладеного з ним договору оренди від 01 грудня 2023 року, згідно з умовами якого саме на орендаря покладався обов`язок на укладення договору на енергопостачання, відтак саме на нього покладається відповідальність за порушення правил підключення до електромереж. Зазначає про неправильний розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, адже відповідачка є фізичною особою, яка не володіє статусом суб`єкта підприємницької діяльності. Вказує і на те, що позивачем не доведено факт самовільного підключення саме відповідачкою, місце такого підключення точно встановити неможливо, відтак не можна стверджувати що таке не знаходиться у вільному доступі. До акту про порушення не додано матеріалів відеозйомки, яка в даному випадку була обов`язковою, не зазначено про свідків, їх особу та документи, що це підтверджують. З доданого акту не убачається, що перевірка проводилась у приміщенні, яке належить відповідачці. Відтак, такий акт не може бути належним та допустимим доказом порушення, а саме використання не облікованої електроенергії саме відповідачкою. Остання ні про проведення перевірки, ні про складання акта не повідомлялась, доступ до спірного приміщення у неї був відсутній, її представник у складанні такого акта участі не брав. Нею також не отримано жодного документа від позивача щодо розгляду акта про порушення та про проведення нарахувань. Вказує також на те, що відсутні підстави вважати, що електрична енергія використовувалась відповідачкою на не побутові потреби, зокрема, для підприємницької, господарської чи незалежної (професійної) діяльності, отже вона не може вважатися як не побутовий споживач, з нарахування відповідних тарифів. Наголошує на тому, що відповідачка взагалі не може вважатися споживачем електричної енергії за спірною адресою. Також суд першої інстанції не вирішив клопотання відповідача про витребування оригіналу акту про порушення.

У листопаді 2025 року через систему «Електронний суд» від ПрАТ «Львівобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Частина третя статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина перша статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (стаття 714 ЦК України).

Відповідно до частин другої, четвертої, дев`ятої статті 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Згідно з частиною другою статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії»

фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 6 вказаної Постанови, до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. До укладення договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між власником мереж та/або ОСР/ОСП, та/або споживачем щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором. Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою. Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено поняття, і зокрема: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил; контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник електропостачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Згідно з підпунктом 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

За змістом пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з підпунктом 6 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення такого порушення як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Відповідно пункту 8.4.6 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).

В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).

У разі визнання споживачем факту здійснення самовільного підключення та ненадання оператору системи доступу до приміщень об`єкта споживача та/або дозволу здійснювати на його об`єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, про що зазначається в акті про порушення, положення цієї глави застосовуються без виявлення місця підключення. У цьому разі в акті про порушення зазначається ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-8 пункту 8.4.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.

Згідно з положеннями частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в інформаційній довідці № 347339021 від 20.09.2023 вказані наступні відомості – за адресою АДРЕСА_1 знаходиться 29, 20 кв.м. нежитлової нерухомості власником якої є ОСОБА_1 (а. с. 8-9).

Згідно інформації, що міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 01.03.2018 зареєстровано припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

20 вересня 2023 року представниками служби технічного аудиту ПрАТ «Львівобленерго» здійснено перевірку об`єкта ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та складено акт про порушення ПРРЕЕ № 037254, яким зафіксовано факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку; змонтовано розгалуження електропроводки з розподільчого щита до нежитлового приміщення (а. с. 20-25).

Акт було складено двома представниками позивача за участю свідка. Присутній при перевірці представник відповідача не назвався, підписувати акт відмовився. Договір з позивачем на послугу з розподілу електричної енергії по цій точці обліку відсутній, прилад обліку теж відсутній.

Після складання акту порушень електропостачання у нежитлове приміщення ОСОБА_1 - припинене повністю. 25.09.2023 листом № 203-07-4535 позивач скерував відповідачу акт про порушення ПРРЕЕ № 037254 від 20.09.2023 та запросив на засідання комісії ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів порушень на 27.10.2023 на 14:00 год.

27.10.2023 даною комісією було прийнято протокольне рішення №037254-а про нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 169 703, 39 грн. Рахунок станом на день подання позову та день розгляду справи в суді не сплачено ( а. с. 29).

Вирішуючи спір між сторонами справи, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, не врахував вимог абзацу 8 пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, яким передбачено, що особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Як вбачається з акта про порушення ПРРЕЕ №037254 представник споживача не представився, не надав документа, що посвідчує особу, при цьому відмова особи не була зафіксована відеозйомкою. В акті про порушення вказано лише про проведення лише фотофіксації.

Отже, за таких обставин, акт про порушення ПРРЕЕ складено з порушенням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ.

В матеріалах вправи відсутні належні та допустимі докази присутності споживача (представника споживача) при проведенні перевірки.

За таких обставин, відсутні підстави вважати дійсним акт про порушення № 037254 від 20.09.2023.

Отже, підсумовуючи наведене вище, визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії за рішенням відповідача по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією (ПРРЕЕ), оформлене протоколом №037254-а про нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 169 703, 39 грн, здійснене відповідачем з порушенням вимог ПРРЕЕ, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 89 ЦПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про недоведеність належними та допустимими доказами позовних вимог позивача, а відтак і про відсутність правових підстав для їх задоволення.

У цьому зв`язку відсутні підстави для оцінки інших доводів апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду. Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в позові, сплачений відповідачкою судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4 542, 00 грн підлягає стягненню з позивача ПрАТ «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Оприск Лілією Євгенівною, задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення недорахованої електричної енергії за порушення правил роздрібного ринку електричної енергії відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 3 634 грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 18 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич