Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №597/891/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 597/891/26

Провадження №2/594/874/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання та просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на період навчання у розмірі 1/4 (25%) частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Посилається на те, що вона є донькою відповідача ОСОБА_2 , на теперішній час їй виповнилося 19 років, проте вона продовжує навчання на денній формі навчання за контрактом у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та здобуває освіту за спеціальністю „Маркетинг” до 2028 року включно, що підтверджується довідкою навчального закладу № 10-836 від 09.06.2026 та Договором про навчання у закладі вищої освіти № 10-609 від 13.08.2025. Вартість навчання становить 46 200,00 грн на рік. Наразі вона проходила лікування в стаціонарі та готує документи до МСЕК для встановлення III-ї групи інвалідності, що підтверджується медичною випискою № 4414/1274/406. У зв`язку з навчанням за денною формою, а також за станом здоров`я, вона не має можливості працювати та забезпечувати себе самостійно, а тому потребує матеріальної допомоги. Відповідач працює в Республіці Польща в компанії ТОВ „SG ТЕСHNОLОGІЕS ”та обіймає посаду бригадира й отримує середньомісячний дохід, який, згідно з довідкою про працевлаштування та заробітну плату № 35/2026 від 07.04.2026, становить 6653,19 злотих нетто, що за курсом НБУ України (12,1940 грн) складає 81 129,00 грн. Відповідач повністю погоджується з позовними вимогами та висловлює свою добровільну згоду на сплату аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу на її утримання. Оскільки відповідач перебуває за кордоном, у них немає об`єктивної можливості укласти нотаріальний договір. Відповідач вже виплачує аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частки доходу, а відтак загальний розмір утримань не перевищить граничної межі у 50% його заробітку.

Сторони в судове засідання не прибули.

Позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві просить справу слухати без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 направив суду заяву про визнання позову, в якій позовні вимоги визнає, не заперечує проти стягнення з нього аліментів в розмірі, який просить позивачка, а також просить справу слухати без його участі.

У додаткових поясненнях, поданих 12.08.2026 представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Сорокіною І.В., відповідач зазначив, що розуміє важливість сплати аліментів на утримання дитини, яка досягла повноліття та продовжує навчання на денній формі навчання, та, як зазначено у позовній заяві, за станом здоров`я має обмежені можливості самостійно забезпечувати свої матеріальні потреби. Відповідач надає кошти на утримання доньки залежно від своїх фактичних фінансових можливостей. Розмір та періодичність такої допомоги не є сталими. До звернення позивачки до суду між ними не було визначено конкретного розміру, періодичності та порядку сплати аліментів, у зв`язку з чим це питання стало предметом судового розгляду. Відповідач не заперечує проти задоволення заявлених вимог та визнає позов у повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області 27.10.2006.

Як встановлено з матеріалів справи, 13.08.2025 між Чернівецьким національним університетом імені Ю.Федьковича в особі ректора Білоскурського Р.Р., що діє на підставі статуту та вступником ОСОБА_1 і законним представником ОСОБА_3 укладено договір №10-609 про навчання у закладі вищої освіти, згідно якого ОСОБА_1 зараховано на ІІ-й курс денної форми навчання за освітньою програмою «D5 Маркетинг» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр.

Згідно довідки Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича від 09.06.2026 №10-836 ОСОБА_1 дійсно є студенткою ІІ-го курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти економічного факультету Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, спеціальність «D5 Маркетинг», освітня програма Маркетинг денної форми здобуття освіти. Термін навчання: з 01.09.2025 по 30.06.2028. Умова навчання – контракт.

Згідно витяга з реєстру Заліщицької міської територіальної громади від 11.06.2026 ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 проходила лікування в стаціонарі у Тернопільській міській комунальній лікарні з 04.05.2026 по 13.05.2026, зокрема з діагнозами: цукровий діабет І-го типу, важка форма, лабільний перебіг, стадія субкомпенсації, складний міопічний астигматизм обох очей, целіакія, хронічний панкреатит, реактивний гепатит, біліарна дисфунція жовчного міхура, сечокам`яна хвороба, що підтверджується медичною випискою № 4414/1274/406.

Відповідач ОСОБА_2 проживає і працює в Республіці Польща в компанії ТОВ „SG ТЕСHNОLОGІЕS ” та працевлаштований на посаду бригадира з 23.09.2024 на невизначений термін й отримує середньомісячний дохід, який, згідно з довідкою про працевлаштування та заробітну плату № 35/2026 від 07.04.2026, становить 6653,19 злотих нетто, що за курсом НБУ України.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Отже, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Тобто, обов`язок утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, кожен з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 753/20347/20 наголосив, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3, від 15.05.2006 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що у зв`язку з навчанням повнолітня дочка відповідача потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як матір позивачки, так і її батько - відповідач у справі.

Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує такої допомоги, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.

Позивачка також зазначає, що відповідачем уже сплачуються аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі частини доходу, на підтвердження чого позивачкою надано рішення Дніпровського районного суду міста Києва Кам`янського Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі №209/1559/26, виготовлене з Єдиного державного реєстру судових рішень, яке набрало законної сили згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень -26.06.2026, що не заперечувалось відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Водночас, визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та згідний з розміром аліментів, заявленим до стягнення позивачкою.

На підставі зазначеного вище, враховуючи потреби позивачки у зв`язку з навчанням, а також те, що відповідач визнав позов та не заперечує щодо заявленого позивачкою розміру аліментів, суд вважає, що позов слід задовольнити і розмір аліментів визначити в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_1 , починаючи з 16.06.2026 та до досягнення нею 23-х річного віку на період навчання у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича.

Разом із тим, відповідно до приписів статей 192, 201 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ЗУ “Про судовий збір” позивачка звільнена від сплати судового збору, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. На підставі ст.ст. 182, 199-201 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 206, 263-265, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на її утримання, починаючи з 16 червня 2026 року та до досягнення нею 23-х річного віку на період навчання у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича.

Стягнути з ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 17 серпня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман