Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №458/849/26 — Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/849/26

1-кп/458/110/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження –

сторона обвинувачення:

прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів сторона по справі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025 року № 62025170030007079 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Відрадне Запорізького району Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, неодружений, раніше не судимий, громадянин України, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.08.2026 року прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 передано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025 року № 62025170030007079 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України в тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу. У порушення вказаних вимог нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_4 , з метою ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану самовільно залишив місце служби за наступних обставин.

Так, Солдат ОСОБА_4 у порушення вимог вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою назавжди ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 25.01.2025 року самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , та перебував поза межами місця служби, проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував, а отже у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, до моменту його затримання 01.07.2026року прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 при спробі незаконного перетину державного кордону України на території АДРЕСА_4 , чим було припинено вчинення триваючого кримінального правопорушення.

У підготовчому судовому засіданні 18.08.2026 року прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 підтримав подане власне клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби в Збройних Силах України, а кримінальне провадження на підставі п.1. ч.2 ст.284 КПК України закрити, вирішити таке клопотання в підготовчому судовому засіданні, підтвердив факт бажання проходження ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 1-го корпусу НГУ «Азов», у зв`язку з чим є усі підстави задовольнити клопотання.

У підготовчому судовому засіданні 18.08.2026 року обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане в письмовому вигляді клопотання про намір в подальшому проходити службу в Збройних Силах України, у військовій частині НОМЕР_2 1-го корпусу НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », додатково пояснив, що має намір в подальшому проходити службу в Збройних Силах України, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав та безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.

У підготовчому судовому засіданні 18.08.2026 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, окрім цього з метою підтвердження факту подальшого проходження служби в ЗСУ його підзахисного.

Заслухавши думку прокурора, сторін кримінального провадження, розглянувши заявлене клопотання прокурора та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання прокурора та обвинуваченого слід задовольнити з врахуванням таких підстав.

04.08.2026 року до Турківського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025 року № 62025170030007079 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України КК України.

17.08.2026 року до Турківського районного суду Львівської області надійшло клопотання прокурора від 14.08.2026 року про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Судом установлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи заірози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та зриває до теперішнього часу.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216. Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Разом з тим, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 25.01.2025 року самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , та перебував поза межами місця служби, проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував, а отже у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, до моменту його затримання 01.07.2026року прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 при спробі незаконного перетину державного кордону України на території АДРЕСА_4 , чим було припинено вчинення триваючого кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст.408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

В ході досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також було отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 1-го корпусу НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на продовження проходження обвинуваченим військової служби.

У зв`язку із чим, обвинувачений просить, а прокурор не заперечив проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, на підставі ч. 5 ст.401 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 під час воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 408 КК України, добровільно заявив про намір продовжити проходження військової служби, без будь-якого тиску або впливу. ОСОБА_4 не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього з наведеної підстави, про що заявив під час судового засідання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).

Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за ст.407 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 1-го корпусу НГУ «Азов», командир якої надав письмову згоду на проходження обвинуваченим військової служби, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст.408 КК України, та закриття кримінального провадження.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження з підстав передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, і безумовної можливості продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні та судового розгляду з його вирішенням по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Також, відповідно до вказаного Закону, військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

З огляду на викладене, оскільки судом встановлена наявність усіх передбачених законом підстав для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Запобіжний захід не обирався стосовно обвинуваченого

Суд не вбачає підстав і потреби в зміні, в обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на цьому етапі судового розгляду.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлений.

Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

У зв`язку з відсутністю речових доказів, дане питання судом не вирішується.

У зв`язку з тим, що арешт на речові докази не накладався і не застосовувався, дане питання судом не вирішується.

Інші письмові докази і характеризуючі особу матеріали, які були долучені до матеріалів кримінального провадження, у подальшому слід зберігати при матеріалах справи.

В рамках кримінального провадження прокурором в порядку ст.128 КПК України не було пред`явлено цивільного позову.

Потерпіла сторона по даному кримінальному провадженні відсутня, цивільного позову в рамках кримінального провадження не пред`явлено.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, здійснені документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про цивільний позов. В рамках кримінального провадження не було пред`явлено цивільного позову.

В рамках кримінального провадження прокурором в порядку ст..128 КПК України не було пред`явлено цивільного позову.

Потерпіла особа в даному кримінальному провадженні – відсутня.

Оскільки по справі наявні процесуальні витрати відсутні, суд в такому випадку не вирішує дане питання.

Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Керуючись ч.5 ст. 401 КК України, ст.ст.284,288,369,370,371,372,395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 від 14.08.2026 року, яке надійшло на адресу суду 17.08.2026 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України у зв`язку з поверненням до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби в Збройних Силах України на підставі ч.5 ст.401 КК України, яке підтримане в залі судового засідання обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_5 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025 року № 62025170030007079 на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби в Збройних Силах України.

Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025 року № 62025170030007079 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України на підставі п.1. ч.2 ст.284 КПК України – закрити.

Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_2 1-го корпусу НГУ «Азов» після набрання ухвалою суду законної сили, невідкладно поновити звільнену особу ОСОБА_4 на військовій службі.

Зобов`язати ОСОБА_4 невідкладно, після вступу ухвали в законну силу але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою суду законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 1-го корпусу НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для продовження проходження військової служби.

Контроль за виконанням ухвали суду в частині повернення ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_2 1-го корпусу НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для продовження проходження військової служби, поновлення звільненої особи ОСОБА_4 на військовій службі покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, який приймав участь в судових засіданнях або входить в склад групи прокурорів.

Докази, які підтверджують вину в скоєному і які були долучені до матеріалів кримінального провадження після вступу ухвали в законну силу, а також докази, які характеризують обвинувачену особу - залишити і зберігати при кримінальній справі.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даної ухвали негайно після проголошення вручити сторонам по справі та прокурору скерувати на електронну адресу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua.

Повний текст ухвали буде складено 18.08.2026 року.

Суддя ОСОБА_1