Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №308/10280/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10280/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання – Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами, який зареєстрований 14.09.2013 виконкомом Кам`ниької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №237.

В обгрунтування позову зазначено, що між сторонами зареєстровано шлюб 14.09.2013 року, в даному шлюбі мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що їх шлюб виявився формальним, спільне життя у них не склалося через розходження поглядів на шлюб, сім`ю та різні характери. Позивач вказує, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного, припинили ведення спільного господарства, проживають окремо та не підтримують шлюбних стосунків. Усі спроби примирення позитивного результату не дали, подальше збереження їх шлюбу не можливе, оскільки це суперечить їх інтересам та інтересам їх дітей.

Також позивачем зазначено, що між ними досягнуто згоди щодо розірвання шлюбу, та щодо подальшого виховання і проживання дітей, майнових спорів щодо поділу спільного майна немає. Після розірвання шлюбу їх иалолітні діти залишаються проживати разом з відповідачем, він не заперечує щодо цього, зобов`язується брати повну участь у вихованні та утриманні дітей.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

21.07.2026 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, при цьому, в п. 4 прохальної частини позову просить розгляд справи проводити без його участі, на підставі наявних у справі матеріалів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, через зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу. При цьому, 30.07.2026 ОСОБА_2 подала до суду через систему «Електронний суд» заяву, в якій зазначила що позовні вимоги визнає повністю, проти розірвання шлюбу не заперечує. Між сторонами досягнуто згоди щодо місця проживання та виховання їх неповнолітніх дітей, спору з цих питань немає. Просить розглянути справу за її відсутності, позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Враховуючи наведене, подану заяву, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб 14.09.2013 року у виконкому Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що 14 вересня 2013 року складено відповідний актовий запис №237. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_6 », дружини – « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 від 14 вересня 2013 року.

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 22.10.2014 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , а з копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 27.02.2018 року, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , їх батьками записані: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_2 .

До позову додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх копії карток платника податків.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.

Суд бере до уваги зазначені позивачем у позовній заяві обставини, що у сторін в шлюбі є двоє малолітніх дітей 2014 р.н., 2018 р.н., а також те, що спільне життя у сторін не склалося через розходження поглядів на шлюб, сім`ю та різні характери, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, припинили ведення спільного господарства, проживають окремо та не підтримують шлюбних стосунків. Позивач вказує, що усі спроби примирення позитивного результату не дали, подальше збереження їх шлюбу не можливе, і це суперечить їх інтересам та інтересам їх дітей.

Суд, також приймає до уваги позицію відповідача викладену у її заяві від 30.07.2026, в якій позовні вимоги визнає повністю, проти розірвання шлюбу не заперечує.

З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер, що призвело до втрати почуттів та перспектив налагодження стосунків немає.

Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім`ї сторін неможливе, тому суд приходить до переконання, що їх шлюб слід розірвати.

Згідно з ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У прохальній частині позову позивач просить залишити проживати малолітніх дітей з матір`ю, на що суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживати дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Вимоги про визначення місця проживання малолітніх дітей позивачем заявлено не було.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами, тому враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що таку вимогу слід залишити без задоволення.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110-112, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 76-81, 137, 141, 142, 247, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,– задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований 14.09.2013 року виконкомом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №237.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено – 17.08.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило