Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №542/391/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/391/26

Провадження № 2/542/438/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. На утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частини на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на весь період навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_5 двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що судовим наказом Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 року по справі №542/1737/24 його зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року по справі №542/2331/24 його зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на весь період навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_5 двадцяти трьох років.

На виконанні у Новосанжарському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління юстиції перебувають вище зазначені рішення суду.

Позивач зазначає, що 11.04.2022 року він був призваний на військову службу. Аліменти відраховуються з грошового забезпечення, як військовослужбовця в розмірі 50% від його доходу. Грошове забезпечення мінімальне, в даний час отримує 20 130 грн.

Згідно з висновками ВЛК він є «Обмежено придатний до військової служби».

Визначений судом розмір аліментів він не має можливості сплачувати, оскільки стан його здоров`я змінився. В період проходження військової служби, починаючи з листопада 2023 року по теперішній час, він періодично проходить лікування в військових госпіталях.

Зокрема, у вересні 2023 року під час вибуху ворожої міни, мало місце значне погіршення стану здоров`я у вигляді короткочасної дезорієнтації, запаморочення, сильного головного болю (ПТСР).

Протягом листопада та грудня 2023 року він проходив лікування в Комунальному некомерційному підприємстві «Запорізькій обласній клінічній лікарні» з діагнозом «Тромбоз глибоких вен правої нижньої кінцівки».

24 січня 2024 року під час проходження військово-лікарської комісії у нього було виявлено додаткові захворювання «Посттромбітичний синдром правої нижньої кінцівки, ХВН Пст. Тромбоз глибоких вен лівої нижньої кінцівки, в стадії реканалізації» «Ангіопатія сітківки обох очей».

В лютому 2024 року після обстеження головного мозку в КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР» встановлено діагноз «Посттравматичний генез у обох півкулях головного мозку, виявлені вогнища гіперінтенсивності білої речовини судинного генезу, нерівномірне розширення конвексидальних лікворних просторів з атрофією кори головного мозку».

З 14.03.2024 по 12.04.2024 року він лікувався в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

З 26.04.2024 по 06.05.2024 року - лікування в КП «5-й міській клінічній лікарні Полтавської міської ради» з діагнозом «Дисциркуляторна енцефалопатія Пст. Змішана з виходом в кистозно-гліозні енцефаломації в передніх відділах правої скроневої ділянки обох лобних ділянок зі стійким цефалгічним сендромом, помірним вестибуло-атактичним синдромом, когнітивними розладами, аносмією, агевзією».

До липня 2025 року він неодноразово проходив лікування амбулаторно в лікарів КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», але консультативні висновки з рекомендаціями не збереглися, так як внаслідок захворювання їх втратив. Проте, з вище зазначених діагнозів видно, що захворювання мають постійний характер та не виліковні.

Також вказує про те, що по даний час він приймає препарати призначені профільними спеціалістами - лікарями для підтримання стану здоров`я.

Крім того, має на утриманні непрацездатного батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно хворіє та потребує лікування, яке він оплачує.

Зазначає, що його середній дохід в місяць становить 27000 грн. - 50% аліментів на двох дітей, залишається 13500 грн., з яких на ліки він витрачає приблизно 5000 грн., пересилає батькові на ліки 3000 грн., на закриття його базових потреб, як військовослужбовця, залишається 5500 грн на місяць, яких не вистачає навіть на харчування.

Утримувати своїх синів він не відмовляється, але розмір аліментів, які з нього стягують є занадто великим.

Зважаючи на те, що відповідачка отримує на двох дітей 1/2 частину від його доходу замість 1/3 частини, як це передбачено законом, вважає, що має право звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 березня 2026 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.04.2026 року (а.с. 35).

02.07.2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2026 року (а.с.76).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.80), надавши заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвоката Щербак Т.О. в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (а.с.78,79).

Представником відповідача була надана заява про розгляд справи у відсутність відповідачки та її представника, врахувавши заперечення надані у відзиві на позовну заяви та відмовити в задоволенні позову.

Так, в наданому відзиві в обґрунтування заперечень проти позову відповідача ОСОБА_2 зазначила таке.

Із позивачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі.

Судовим наказом Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 року стягнуто з позивача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року стягнуто з позивача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на весь період навчання, але не більше як до досягнення сином двадцяти трьох років. Син закінчує навчання 30.06.2026.

Як вбачається з вищезазначеного рішення суду, позивач в судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, рішення суду отримав і не оскаржив. Після набрання рішенням законної сили, вона отримала виконавчий лист та звернула його до виконання.

Позивач добровільно аліменти не сплачував, а коли сплачував, то не в повному обсязі, і станом на 01.05.2026 заборгованість зі сплати аліментів склала 90 337 грн.

Щодо перебування позивача у період з 11.04.2022 року на військовій службі зазначає, що їй достовірно відомо, що у червні 2024 року ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину і по липень 2025 року перебував у селищі Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області, за адресою своєї реєстрації, військову службу не проходив. З додатків до позовної заяви не можливо встановити, що позивач на даний час проходить військову службу у ЗСУ та є військовослужбовцем.

Щодо наданих позивачем копій документів на підтвердження проходження лікування у військових госпіталях в період військової служби, починаючи з листопада 2023 і по теперішній час зазначає, що вищезазначені документи існували у позивача й на момент ухвалення рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року про стягнення аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_8 , який продовжує навчання. Але ОСОБА_1 до суду не з`явився та їх не надавав, а отримав рішення і погодився з призначеним розміром аліментів.

Разом з тим, документи на підтвердження того, що у 2025 та 2026 роках він проходив лікування у військових госпіталях до позовної заяви не додано. Як не додано доказів, що стан здоров`я позивача погіршився порівняно із станом здоров`я на момент ухвалення рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025.

Щодо придбання лікувальних препаратів зазначає, що позивач стверджує, що на даний час приймає препарати призначені профільними спеціалістами та лікарями для підтримання стану здоров`я, витрачає на ліки 5000 грн, але не зазначає, які саме препарати приймає, з якого часу, в якій кількості і не додає докази на підтвердження придбання будь-яких ліків.

З доданих до позовної заяви скріншотів з сайту «TABLETKI.UA» не можливо встановити, що саме позивач замовляє чи придбає ці медичні препарати собі та за якою саме ціною.

Щодо отримання позивачем доходу у розмірі 20130 грн. вказує, що з позовної заяви та додатків не можливо встановити, що позивач перебуває на військовій службі та яку заробітну плату отримує. Вважає, що позивач вводить суд в оману щодо отримання дійсного доходу, доказів протилежного до позовної заяви не додано.

На підтвердження перебування на утриманні непрацездатного батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно хворіє та потребує лікування, яке оплачує позивач, останній додає пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , виписку з лікувального закладу від 16.02.2025 та консультативний висновок спеціаліста від 24.09.2025.

З доданих документів вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою непрацездатного віку в зв`язку з досягнення пенсійного віку. Але не можливо встановити, що батько позивача потребує постійного лікування та позивач забезпечує йому це лікування, а також несе будь-які витрати. Також не надає доказів на підтвердження розміру пенсії, яку отримує батько та можливо інших соціальних виплат від держави, в тому числі і житлової субсидії.

Позивач не повідомляє суду, що у нього є рідний брат ОСОБА_9 , який проживає разом з батьком та дружиною за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на дітей або які свідчать про неможливість надавати матеріальну допомогу синам.

При цьому, відповідно до судового наказу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 року у справі 542/1737/24 та рішення суду від 30 січня 2025 року у справі № 542/2331/24, розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення, без доведення погіршення стану здоров`я та майнового становища позивача та зміни його сімейного стану, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей та суперечитиме їхнім інтересам (а.с. 50-53).

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який був розірваний, що вбачається з рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2024 року (а.с. 56-57).

Згідно зі свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 30.11.2024 року ОСОБА_6 змінила призвище на ОСОБА_2 (а.с. 55).

Від шлюбу сторони мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, 6).

Згідно з судовим наказом Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2024 року стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7).

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 січня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, на весь період навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_5 двадцяти трьох років (а.с. 8-10).

Вказані судові рішення перебувають на виконанні у Новосанжарському ВДВС у Полтавському районі Полтавської області.

Згідно з розрахунками заборгованості зі сплати аліментів Новосанжарського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області станом на квітень 2026 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить: 41733,89+48603,81 =90337,70 грн (а.с. 58,59).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною 1 статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частини 1 статті 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті 183, 184 СК України.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, як на підставу для зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що 11.04.2022 року він був призваний на військову службу та аліменти відраховуються з його грошового забезпечення як військовослужбовця. В період проходження військової служби у нього змінився стан здоров`я та, починаючи з листопада 2023 року по теперішній час, він періодично проходить лікування, приймає препарати для підтримання стану здоров`я. Крім того, він має на утриманні непрацездатного батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який постійно хворіє та потребує лікування, яке оплачує він. Його середній дохід в місяць 27000 грн. Після відрахування аліментів на двох дітей залишається 13500 грн., з яких на ліки витрачає приблизно 5000 грн., пересилає батькові на ліки 3000 грн.

Доводячи вказані обставини, позивач посилався на зміну майнового стану та стану здоров`я, проходження лікування у військових госпіталях, починаючи з листопада 2023 року і по теперішній час, а також утримання непрацездатного батька.

Так, згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 8898 від 08.11.2023 року та консультативного висновку спеціаліста № 5596 від 05.12.2023 року проведено медичний огляд ВЛК КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» 08.11.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та встановлено діагноз: «Тромбоз глибоких вен правої нижньої кінцівки» та надано відпустку на лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів (а.с. 11, 12).

Згідно з довідкою ВЛК № 461 від 24.01.2024 року під час проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 було виявлено захворювання «Посттромбофлебітичний синдром правої нижньої кінцівки, ХВН ІІ ст. Тромбоз глибоких вен лівої нижньої кінцівки, в стадії реканалізації. Скривлення носової перетинки без порушення носового дихання. Ангіопатія сітківки обох очей» (а.с. 13).

Як вбачається з висновку МРТ №28 від 20.02.2024 року під час проходження обстеження головного мозку ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Посттравматичний генез у обох півкулях головного мозку, виявлені вогнища гіперінтенсивності білої речовини судинного генезу, нерівномірне розширення конвекситальних лікворних просторів з атрофією кори головного мозку» (а.с. 14).

З 14.03.2024 по 12.04.2024 року позивач проходив лікування в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2642 (а.с. 17).

Та з 26.04.2024 по 06.05.2024 року проходив лікування в КП «5-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» з діагнозом «Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішана з виходом в кистозно-гліозні енцефаломації в передніх відділах правої скроневої ділянки обох лобних ділянок зі стійким цефалгічним синдромом, помірним вестибуло-атактичним синдромом, когнітивними розладами, аносмією, агевзією», що вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1523 неврологічного відділення (а.с. 18).

Аналізуючи надані докази, судом встановлено, що поранення позивач ОСОБА_1 отримав в 2023 році та в зв`язку з цим проходив періодичні лікування протягом листопаду 2023 – травня 2024 року.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані обставини існували й на час винесення наказу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 року у справі 542/1737/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та на час ухвалення рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року у справі № 542/2331/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким позивач просить змінити розмір аліментів.

При цьому суд зазначає, що з наданих позивачем документів щодо його стану здоров`я після видачі судового наказу та ухвалення рішення суду, не вбачається значного погіршення стану здоров`я позивача, що унеможливлює ним сплату аліментів у визначеному судом розмірі.

Так, позивачем не надано медичних документів про проходження ним лікування у 2025, 2026 роках.

Також позивачем не надано доказів на підтвердження розміру та систематичності його витрат у зв`язку із періодичним лікуванням, такі як фіскальні чеки на придбання медикаментів, рахунки оплати за консультації та надані медичні послуги.

Надані же скріншоти з вебсайту «TABLETKI.UA» таким доказами не є, оскільки не доводять придбання таких медичних препаратів позивачем та відсутності актуальності призначень таких препаратів позивачу.

Також суд зазначає, що позивачу не встановлена група інвалідності, не встановлений ступінь втрати ним працездатності, та, виходячи зі змісту позовної заяви, позивач й на даний час проходить військову службу, а отже спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Отже, сам по собі факт отримання позивачем бойового поранення за відсутності доказів його впливу на подальшу працездатність позивача, проходження ним військової служби та розмір одержуваного ним грошового забезпечення не свідчить про зміну його матеріального стану в розумінні статті 192 Сімейного кодексу України та не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів.

Аналізуючи майновий стан позивача після визначення розміру аліментів в вересні 2024 року та в січні 2025 року, суд доходить висновку про незмінність такого стану у платника аліментів, виходячи з такого.

Відомості про розмір заробітної плати чи доходу ОСОБА_1 в рішенні Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 січня 2025 року не зазначені (а.с. 8-10).

При цьому як зазначає позивач в позовній заяві, як на час винесення наказу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 року у справі 542/1737/24 та на час ухвалення рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року у справі № 542/2331/24, так й на час звернення з даним позовом до суду ОСОБА_1 проходив військову сліжбу під час мобілізації.

Тому, дана обставина не підтверджує та не спростовує факту погіршення майнового положення позивача, оскільки відсутні дані та докази щодо отриманого доходу, тобто майного стану позивача, саме станом на час ухвалення попередніх судових рішень.

Більше того, виходячи з даних, що містяться в довідці форми ОК-7, наданої позивачем, в вересні 2024 року (час винесення судового наказу) та в січні 2025 року (час ухвалення рішення) ОСОБА_1 дохід не отримував. В 2025 році отримав дохід з липня по грудень в сукупному розмірі 233960,12 грн.

Відомості щодо отримання ОСОБА_1 доходу на даний час в довідці форми ОК-7 відсутні, а в позові позивач зазначає, що його середній дохід в місяць становить 27000 грн.

Щодо посилання позивача на те, що він має на утриманні непрацездатого батька ОСОБА_5 , 1951 року народження, який постійно хворіє, потребує витрат на лікування, які він несе, суд враховує наступне.

Згідно з копією свідоцтва про народження (а.с.25) ОСОБА_5 є батьком позивача ОСОБА_1 та є пенсіонером (а.с. 26).

Однак доказів витрат на утримання батька, в тому числі й на його лікування, а також відомостей про наявність інших осіб, що мають обов`язок допомоги батьку, позивачем надано не було.

Отже належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, після винесення наказу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 року у справі 542/1737/24 та ухвалення рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року у справі № 542/2331/24.

Крім того, суд зазанчає, що на час ухвалення даного рішення, з 30.06.2026 року, припинилось стягнення аліментів з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_5 за рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30.01.2025 року, у зв`язку з закінченням строком навчання ОСОБА_5 в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який становив: з 01.09.2023 року по 30.06.2026 року (а.с. 60).

Таким чином, на думку суду, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану та стану його здоров`я, у тому числі у зв`язку із отриманим пораненням, які б об`єктивно вказували на неможливість виконання обов`язку зі сплати аліментів у розмірі, необхідному та достатньому для забезпечення гармонійного розвитку дитини, або свідчили б про покладення на нього надмірного фінансового тягаря, в зв`язку з чим підстави для зміни розміру аліментів відсутні, а отже відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

представник відповідача: адвокат Щербак Тетяна Олександрівна, адреса робочого місця адвоката: вул.Європейська, 2, офіс 413, м.Полтава.

Повний текст рішення складений 17 серпня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва