Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №356/903/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/667/26

Справа № 356/903/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області надійшла вказана вище заява.

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд прийшов до висновку про непідсудність даної цивільної справи Березанському міському суду Київської області, виходячи з наступного.

Так, за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

При цьому, вказані вище положення імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням саме зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи – сторони у справі, якщо інше не передбачено законом, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Відповідні правові висновки зроблено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21, а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 29.10.2020 у справі № 520/13993/19, від 09.09.2020 у справі № 536/1267/18, від 28.10.2020 у справі № 263/14171/19, висновки яких щодо застосування відповідних норм права суд враховує відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Згідно відповідей з Єдиного державного демографічного реєстру за вх. № 4198 та № 4199 від 17.08.2026, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що не відносяться до територіальної юрисдикції (підсудності) Березанського міського суду Київської області.

Так, предметом позову у даній справі є зміна способу стягнення аліментів, визначеного рішенням Березанського міського суду Київської області від 10.12.2013.

При зверненні до суду в позові позивач зазначила про вибір нею правил альтернативної підсудності за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання, посилаючись при цьому на положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України.

Будь-яких відомостей або документів на підтвердження наявності передбачених законом обставин, які б вказували на підсудність справи Березанському міському суду Київської області, матеріали позовної заяви не містять.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України у випадку, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Позивач при зверненні до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів скористалась належним їй правом та зазначила, що звертається до суду за зареєстрованим місцем свого проживання за правилами альтернативної підсудності, дана справа підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Хапсі V. Аизігіа» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи, що сторони не мають на території м. Березань зареєстрованого місця проживання, суд приходить до висновку про непідсудність даної справи Березанському міському суду Київської області, тому вважає за необхідне цивільну справу № 356/903/26 передати на розгляд за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача відповідно до положень ч. 1 ст. 28 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27-28, 31-32, 187, 259-261, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 356/903/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - передати на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. О. Капшученко