Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №935/865/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/865/26

Провадження № 2/935/983/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Щербаченко І.В., за участю секретаря Кумечко С.М., розглянув цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив :

Представник позивача звернувся із вимогами, якими просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, оскільки остання у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і, відповідно, без фіксації його перебігу та заперечень щодо такого порядку від учасників не надходило і судом не встановлено.

Відповідач, будучи належним чином та завчасно повідомлена про існування цього судового спору свого ставлення до заявлених вимог не висловила і жодних доказів суду не надала.

Дослідивши матеріали справи надані позивачем, а інших суду не надавалось, як і не заявлялось клопотань про витребування/забезпечення доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

25 вересня 2024 року між відповідачем та первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладений кредитний договір № 1791782 на підставі якого відповідач отримав грошові кошти.

Згідно з умовами кредитного договору, відповідачу як споживачу було надано грошові кошти у кредит у сумі 10 000,00 грн. зі строком користування кредитом - 360 днів та періодичністю сплати платежів кожні 7 днів.

Детальні терміни повернення кредиту та сплату процентів визначені у Графіку платежів та Паспорті споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору.

Також, в кредитному договорі зазначено, що протягом строку користування кредитом, споживач має сплачувати відсотки у розмір 1 % в день.

Згідно з договору факторингу від 26.11.2025, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», останній отримав право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру боржників № 1, що є додатком до договору факторингу, за боржником ОСОБА_1 обраховується заборгованість за кредитним договором, яка становить 23 291,80 грн., з них: 8 276,63 грн. заборгованість за основним боргом, 10 015,17 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 5 000,00 за штрафом.

З розрахунку заборгованості за договором кредиту слідує, що відповідач користувалась кредитними коштами та частково погашала заборгованість. Станом на 26.11.2025 заборгованість за наданим кредитним договором становить 23 291,80 грн. та складається із заборгованості за: тілом кредиту в сумі 8 276,63 грн., процентами в сумі 10 015,17 грн. та штрафами в сумі 5000 грн.

Зазначені правовідносини врегульовані та відповідають наступним нормам матеріального права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Кредитний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 18 291,80 грн.

Щодо стягнення штрафу розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На час розгляду справи воєнний стан є триваючим.

У пункті 18 ЦК України Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що позивачем не було дотримано норм вказаного Закону України та п. 18 положень ЦК України, але здійснено розрахунок пені в період дії воєнного стану, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року, копії Додаткових угод, копію звіту про виконану роботу.

Згідно частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності та розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 2 000, 00 грн.

Щодо відшкодування позивачу витрат, пов`язаних з відправленням копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 273,78 грн, суд зазначає наступне.

Позовна вимога про стягнення з відповідача витрат на підготовку та направлення копії позовної заяви з додатками є безпідставною, оскільки такі витрати не належать до судових витрат у розумінні статей 133, 141 ЦПК України. Надсилання копії позову іншим учасникам справи є процесуальним обов`язком позивача, передбаченим статтею 177 ЦПК України, а тому витрати на виконання такого обов`язку не можуть бути покладені на відповідача. Зазначені витрати виникають у зв`язку з реалізацією права на звернення до суду, а не внаслідок розгляду справи судом. Витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви не є витратами, пов`язаними з розглядом справи, та не підлягають відшкодуванню, оскільки їх понесення обумовлене виконанням позивачем вимог процесуального закону щодо подання позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298 заборгованість за кредитним договором № 1791782 від 25 вересня 2024 року в загальній сумі 18 291,80 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 8 276,63 грн, за відсотками – 10 015,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судовий збір в сумі 2 076 (дві тисячі сімдесят шість) гривні 67 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Щербаченко