Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №761/46902/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 761/46902/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5261/2026Головуючий у суді першої інстанції - Мальцев Д.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", подану від його імені та в його інтересах адвокатом Назаренко Сергієм Миколайовичем, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , згідно з яким просило:

- стягнути з відповідачки на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.06.2007 у розмірі 33530 грн. 93 коп. станом на 06.10.2024, з яких: 28645 грн. 28 коп. - заборгованість за тілом кредита; 4885 грн. 65 коп. - заборгованість за простроченими відсотками;

- стягнути з відповідачки на користь банку судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 12.06.2007 відповідачка звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 12.06.2017.

На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 34000 грн. 00 коп., що підтверджується Випискою по рахунку.

При цьому, відповідачка після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація нею карткою та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору.

Разом з тим, позивач вказував, що незважаючи на повне виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідачка своєчасно не сплачувала кошти на погашення заборгованості за борговими зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 06.10.2024 за нею обліковується заборгованість у загальному розмірі 33530 грн. 93 коп., з яких: 28645 грн. 28 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 4885 грн. 65 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.06.2007 у розмірі 33530 грн. 93 коп. (заборгованість за тілом кредиту). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" судовий збір у розмірі 2069 грн. 46 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (а.с. 154-159).

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по відстокам та у цій частині ухвалити нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків, адже починаючи з 30.10.2020 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно з п. 1.3 у розмірі 40,8 %. При цьому, за погодженою ставкою банком нараховано відсотки у розмірі 4885 грн. 65 коп.

При цьому, вважає, що посилання суду першої інстанції на позицію Верховного Суду, викладену ним у своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, до спірних правовідносин застосована бути не може, оскільки правовідносини у даній справі містять зовсім інший фактичний склад і доказову базу (а.с. 163-166).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.03.2026 цивільну справу повернуто до Шевченківського районного суду м. Києва для вирішення питання про усунення недоліків судового рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2026 виправлено арифметичну помилку в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2025 по справі № 761/46902/24 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме: у резолютивній частині рішення зазначено загальну суму заборгованості - "28645,28 грн." (а.с. 212).

У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду оскаржено лише позивачем і лише в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по відстокам. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено, а відтак в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2007 відповідачка звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 12.06.2017.

У Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 30.12.2020, яка підписана сторонами, встановлені наступні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна лінія; сума кредитного ліміту - розмір кредитного ліміту не перевищує: 50 000 грн. 00 коп. для карт «Універсальна», 75 000 грн. 00 коп. для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування - 23 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; процентна ставка, відсотків річних - 42,0 % для карт «Універсальна», 40,8 % - для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 84,0 % для карт «Універсальна», 81,6 % для карт «Універсальна Gold» (а.с. 79-86).

Випискою за договором по картковим рахункам відповідачки у взаємозв`язку з іншими відомостями, наданими позивачем, підтверджується, що відповідачка, починаючи з червня 2007 року користувалася банківськими картками, що видавалися їй, як платіжним засобом дебетно-кредитного типу у споживчих цілях шляхом поповнення мобільного, зняття готівки, здійсненні покупок тощо (а.с. 64-78).

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що, незважаючи на повне виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідачка своєчасно не сплачувала кошти на погашення заборгованості за борговими зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 06.10.2024 за нею обліковується заборгованість у загальному розмірі 33530 грн. 93 коп., з яких: 28645 грн. 28 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 4885 грн. 65 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

При цьому, на підтвердження пред'явлених до відповідачки позовних вимог, позивачем, окрім вищезазначених доказів, було додано до матеріалів справи наступні документи:

- Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 12.06.2007, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 06.10.2024, в якому зазначено наступну інформацію: погашено заборгованості за поточним тілом кредиту - 155397 грн. 26 коп., погашено заборгованості за простроченим тілом кредиту - 2981 грн. 66 коп., погашено заборгованості по нарахованим відсотками - 4669 грн. 46 коп., погашено заборгованості по простроченим відсоткам - 1945 грн. 60 коп., заборгованість за тілом кредиту - 28645 грн. 28 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 4885 грн. 65 коп. (а.с. 50-63);

- розрахунок заборгованості станом на 30.06.2019 (а.с. 40-49);

- розрахунок заборгованості станом на 31.10.2015 (а.с. 35-39);

- Паспорт споживчого кредиту (а.с. 87-94);

- Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 95-101).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою та третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Разом з тим, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Як вбачається, Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови.

Між тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи підтвердження, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг були узгодженні з відповідачкою, вона ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Роздруківка із сайту щодо встановлених тарифів, Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 30.10.2020 наявний підпис відповідачки, а тому приходить до висновку, що кредитний договір було укладено між сторонами на умовах, зазначених у вказаному документі.

Висновок суду першої інстанції щодо відсутності у матеріалах справи належних доказів укладення між сторонами кредитного договору, колегія суддів вважає помилковими, адже, незважаючи на відсутність підпису на Умовах та Правилах надання банківських послуг, відповідачка була обізнана про умови кредитування, зокрема, про типи кредитної лінії та відсоткові ставки, умови чого зазначені в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

У свою чергу, як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.11.2020 року по справі № 534/1072/18-ц апеляційний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використання картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф, за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Однак, суд першої інстанції під час оцінки письмових доказів не взяв до уваги відомості, зазначені в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь банку процентів з огляду на начебто їх не погодження сторонами договору.

Разом з тим, згідно з розрахунками заборгованості відповідача, які є чіткими, повними та розгорнутими по окремих категоріях, за відповідачем станом на 06.10.2020 року обліковується заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 4885 грн. 65 коп.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідачки заборгованості за процентами у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджується факт правомірності нарахування банком процентів та наявності у відповідачки заборгованості перед позивачем за простроченими відсотками у розмірі 4885 грн. 65 коп.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Отже, ухвалене судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення у цій частині про задоволення вказаних позовних вимог.

При цьому, оскільки судом першої інстанції стягнуто судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, та, як наслідок, про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то відповідно до положень ст. ст. 141, 382 ЦПК України з відповідачки на користь АТ КБ "Приватбанк" слід достягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 352 грн. 94 коп. та стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2906 грн. 88 коп., а всього 3259 грн. 82 коп.

Також, слід зазначити, що з урахуванням положень п. 3 ч. 6 ст. 19 та п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 268, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 4885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3259 (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 82 коп.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вуд. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова