Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №760/32937/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 760/32937/25Головуючий у І інстанції Педенко А.М.

Провадження № 33/824/3003/2026 Категорія ч. 1 ст. 130, ст.124, ст.173 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р. Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Провадження в справі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Провадження в справі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

В С Т А Н О В И В :

За постановою, 15.11.2025 року о 00 год. 01 хв. по пр-т Любомира Гузара, 28 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не забезпечив безпечного керування та допустив наїзд на металеві стовпчики (елементи благоустрою), які розташовані вздовж правої сторони узбіччя. При дорожньо-транспортній пригоді транспортний засіб та вищевказані елементи благоустрою у кількості 10 шт. отримали пошкодження. ОСОБА_1 порушив п. 12.1. Правил дорожнього руху України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 15.11.2025 року о 00 год. 45 хв. по пр-т Любомира Гузара, 28 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 15.11.2025 року о 00 год. 50 хв. по пр-т Любомира Гузара 28 в м. Києві ОСОБА_1 знаходився в п`яному вигляді, виражався нецензурною лайкою в бік громадян та працівників поліції, чим ображав людську гідність та порушив громадський порядок, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та ухвалити постанову, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що поза увагою судді залишилися ті обставини, що ОСОБА_1 не керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та не був водієм транспортного засобу, який перебував біля узбіччя дороги.

Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , перебування останнього за кермом автомобіля, не надана оцінка твердженням останнього, зафіксованим на відеозапису з місця події, про те, що він не керував транспортним засобом.

Вказує, що суддею не взято до уваги те, що відеофіксація події працівниками поліції не велася безперервно.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Із змісту вимог апеляційної скарги вбачається, що захисником не ставиться під сумнів правильність постанови про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,173 КУпАП, факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, стверджується доказами, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, постанові від 15.11.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за керування транспортним засобом без страхового поліса цивільно-правової відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, відеозапису події з бодікамери поліцейського, показаннях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Сукупності доказів суддя надав належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про доведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, після дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Форд», д.н.з. НОМЕР_2 , знаходився безпосередньо на місці події, маючи значні механічні пошкодження, а ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні автомобіля.

Вказана обставина підтверджується показаннями поліцейського - свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні першої інстанції безпосередньо зазначив, що на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_1 перебував саме на водійському сидінні транспортного засобу та мав явні ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, свідок ОСОБА_2 повідомив, що очевидці події по телефону повідомили працівникам поліції про те, що після дорожньо-транспортної пригоди з автомобіля ніхто не виходив, а також зазначив, що ним було переглянуто відеозапис із камер системи «Безпечне місто», відповідно до якого за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 .

За показаннями поліцейського - свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні , ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі після дорожньо-транспортної пригоди, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, жодна з багатьох осіб з «групи підтримки», яка перебувала на місці події не заявляла про те, що за кермом автомобіля під час ДТП перебувала інша особа.

При цьому показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оспорюються у апеляційній скарзі, узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції, зокрема з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано перебування ОСОБА_1 безпосередньо біля транспортного засобу, його поведінку після дорожньо-транспортної пригоди, наявність у нього явних ознак алкогольного сп`яніння, а також його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Закон не встановлює, що факт керування транспортним засобом у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути підтверджений виключно безпосереднім відеозаписом моменту руху транспортного засобу.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не здійснювали безперервну відеофіксацію всіх подій, які передували оформленню матеріалів.

Сам по собі факт відсутності безперервного відеозапису не свідчить про недопустимість наявних у справі відеоматеріалів та не спростовує інших доказів, якими підтверджується факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та подальша відмова останнього від проходження огляду.

Отже, посилання захисника на відсутність безперервного відеозапису не спростовує фактичних обставин, встановлених судом, та не ставить під сумнів достовірність відеоматеріалів, які безпосередньо фіксують юридично значущі для кваліфікації дій ОСОБА_1 обставини.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу, а отже не був особою, на яку поширювалися вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП у частині, яка інкримінована ОСОБА_1 , настає не лише за фактичне керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у цій частині необхідно встановити, що особа була водієм транспортного засобу, мала ознаки стану сп`яніння, у зв`язку з чим працівниками поліції їй було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, та що така особа від проходження огляду відмовилася.

Зазначені обставини у справі щодо ОСОБА_1 встановлені та підтверджуються належними доказами.

Посилання ОСОБА_1 на існування іншого водія фактично є лише його версією події, яка не знайшла свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

Суд першої інстанції також обґрунтовано врахував обставини, зафіксовані на відеозаписах, зокрема те, що ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди здійснював дії щодо транспортного засобу, у тому числі зачинив його, а ключі від автомобіля перебували у нього.

Наведені обставини підтверджують наявність у ОСОБА_1 фактичного контролю над транспортним засобом та узгоджуються з висновком судді про те, що саме він керував транспортним засобом безпосередньо під час дорожньо-транспортної події.

Крім того, доводи апеляційної скарги спростовуються постановою серії ЕНА №6154108 від 15.11.2025 року,за якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у керуванні транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто за ч.1 ст.126 КУпАП, та фактом не оспорювання правильності визнання винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків судді про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порушень норм процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин постанова є законною.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль