Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №521/14445/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/14445/26

Номер провадження № 2-о/521/453/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи – ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ОДЕСІ ОДЕСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи – Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території.

Так, обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви, заявник вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в населеному пункті — місто Маріуполь, Донецької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Померла є матір`ю заявника.

У зв`язку з тим, що смерть матері настала на території, яка перебуває у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), заявник був позбавлений можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті матері, а видані окупаційною владою документи на підтвердження цих обставин не мають юридичної сили та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.08.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено судове засідання.

Заявник в судове засідання не з`явився, просив здійснювати слухання справи без його участі заявника.

Заінтересована особа – представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, шляхом направлення на її офіційну електронну адресу ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в населеному пункті — місто Маріуполь, Донецької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 20.05.2026 року.

Померла є матір`ю заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 .

Згідност. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав

Згідно з а. 2 ч. 1ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»передбачено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституціїта законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»на тимчасово окупованій території на строк дії цьогоЗаконупоширюється на особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянки. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»встановлено, що у разі порушення положень цьогоЗаконудержавні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

За положеннямист. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно із ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішеннях у справах «Cyprus v. Turkey» від 12.05.2014 та «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia» від 23.02.2016 зроблено висновок, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Враховуючи наведене вище, отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

Законом передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно приписівст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному судочинству, суд, враховуючи неможливість отримання заявником документів, що підтверджують факт смерті його матері, яка померла на тимчасово окупованій території України у м. Маріуполь, Донецька обл., Україна, за формою, встановленою чинним законодавством України, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 4 ст.317 та п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.89,95,258,259,263,265,317,352,354,355 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи – ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ ОДЕСІ ОДЕСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , місце смерті м. Маріуполь, Донецька обл., Україна.

Встановити, що рішення про встановлення юридичного факту смерті, є підставою для органів державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження судового рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18.08.2026 року.

Суддя: О. С. Леонов