Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №522/5774/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 522/5774/26

Провадження № 2-а/947/156/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВАП Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Мозгового Владислава Вікторовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Крикун звернувся до суду з адміністративним позовомв якому просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6933426 від 30.03.2026 року, а справу про притягнення до адміністративної відповідальності закрити. Позов вмотивований тим, що 29.03.2026 року приблизно о 15:00-15:30 він здійснив стоянку в зоні дії знаку 5.42.1 в табличкою 7.17 місце для стоянки осіб з інвалідністю свого автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG р/н НОМЕР_1 за адресою м. Одеса, вул. Водопровідна 1, маючи на це законе право, оскільки має статус інваліда 3 групи, тому вважає постанову протиправною.

Ухвалою судді від 16.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник Управління ПП в Одеській області надав пояснення, у яких зазначив, що транспортний засіб позивача VOLKSWAGEN TOUAREG р/н НОМЕР_1 29.03.2026 о 15-30 знаходився в зоні дії знаку 5.42.1 в табличкою 7.17 «місце для стоянки осіб з інвалідністю», однак транспортний засіб не мав спереду і позаду відповідного знаку «Водій з інвалідністю», тому вважає рішення суб`єкта владних повноважень правомірним, просить у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 29.03.2026 року інспектором ВАП Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Мозговим В.В. винесено постанову ЕНА №6933426 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122ч.6 КУпАП з накладенням штрафу за те, що 29.03.2026 о 15:30 за адресою м. Одеса, вул. Водопровідна,1 позивач здійснив стоянку автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG р/н НОМЕР_1 в зоні дії знаку 5.42.1 в табличкою 7.17 місце для стоянки осіб з інвалідністю. При загальному огляді на авто відсутні наліпки передбачені п.30.3 ПДР, чим порушив розділ 33 ПДР – порушення вимог дорожніх знаків.

Згідно ч. 1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1статті 247 КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.6 ст.122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 30.3 ґ ПДР вказує “Водій з інвалідністю” - квадрат синього кольору із стороною 150 мм і білим зображенням символу таблички 7.17. Знак розміщується спереду і ззаду на механічних транспортних засобах, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю.

Відповідно до частин 6, 7 статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об`єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю.

Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 585 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 53 від 31 січня 2018 року) затверджено «Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів» (далі - Порядок № 585).

Цей Порядок визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання) (пункт 1 Порядку № 585).

Пунктом 2 Порядку №585 визначено категорію осіб, яким надається право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів це, зокрема, водії з інвалідністю, водії, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Зазначеним вище Порядком детально визначено механізм отримання пільг, обов`язки та повноваження органів місцевого самоврядування.

Так, пункт 4 Порядку встановлює, що документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.

Безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1342 і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» (п.5 Порядку № 585).

Отже, соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами. Такий захист полягає, зокрема, у наданні, встановлених законодавством України, пільг таким особам на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.

Статтею 77ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач надав суду фотодокази (разом з поясненнями щодо позову), зафіксовані інспектором у період виявлення порушення, якими підтверджується відсутність розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю» на автомобілі Позивача.

Позивачу слід враховувати, що його право на безоплатне паркування не є абсолютне та виникає за умови дотриманням Правил паркування транспортних засобів та Правил дорожнього руху. Суд звертає увагу на те, що транспортний засіб позивача був залишений на місці для стоянки осіб з інвалідністю та не мав розпізнавального знаку "Водій з інвалідністю".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, згідно вимог ст.77ч.2 КАС України, належними та допустимими доказами доведено факт порушення позивачем правила паркування транспортного засобу, а також і наявність підстав для винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову щодо скасування постанови ЕНА №6933426 слід відмовити.

Щодо вимог про повернення йому сплачених 3000 грн. за евакуацію транспортного засобу та сплату штрафу, суд зазначає, що оскільки суд відмовляє у скасуванні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності то і підстав для задоволення позову в іншій частині не має.

На підставі наведеного, ст.ст. 280, 284, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя Я. В. Бескровний