Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №583/1351/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/1351/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сидоренко Р.В.

Номер провадження 33/816/310/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 23 березня 2025 року о 18 год 05 хв знаходячись на вул. Армійській, 42, м. Охтирка, Сумської області, керував транспортним засобом марки «Peugeot», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора алкотестера 6820 «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Собина П.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що по матеріалам справи не було надано жодних належних та допустимих доказів порушення правил дорожнього руху або підстав для зупинки автомобіля на підставі вимог ст. 32, 35 ЗУ «Про поліцію», тому не було жодних законних підстав для проведення будь-якої подальшої перевірки водія, так як ЗУ «Про поліцію» чітко визначає підстави для зупинки транспортного засобу.

Зазначав, що поліцейськими не було належними чином роз`яснено підстав відповідальності ОСОБА_1 в разі відмови від проходження медичного освідування тому виключається адміністративна відповідальність за дані дії.

В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що останній день подання апеляційної скарги припав на вихідний день, тому апеляційна скарга подається в перший робочий день. Тому враховуючи викладені обставини, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження з поважності причин пропуску.

У судове засідання призначене на 14 год 00 хв. 14 серпня 2026 року, до апеляційного суду ОСОБА_1 разом із захисником – адвокатом Собиною П. М. не з`явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб, апеляційний суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Так, на судовий розгляд призначений на 09 год. 00 хв. 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та адвокат Собина П. М. не з`явилися, подане клопотання про перенесення судового засідання адвокатом Собиною П. М. обґрунтоване тим, що він приймає участь в іншому судовому засіданні, у зв`язку з цим судове засідання відкласти.

Судовий розгляд призначений на 14 год. 30 хв. 30 січня 2026 року було відкладено для забезпечення участі ОСОБА_1 у розгляді апеляційної скарги.

Судовий розгляд призначений на 13 год. 00 хв. 08 травня 2026 року ОСОБА_1 та адвокат Собина П. М. не з`явилися, подане клопотання про перенесення судового засідання адвокатом Собиною П. М. обґрунтоване тим, що він перебуває у плановій відпустці, у зв`язку з цим судове засідання відкласти.

До початку судового засідання призначеного на 14 год. 00 хв. 14 серпня 2026 року адвокат Собина П. М. знову подав клопотання про відкладення у зв`язку із перебуванням його у відпустці, так як після стаціонарного лікування потребує подальшого оздоровлення, у зв`язку з чим просить відкласти розгляд.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Собина П. М., знаючи, що в апеляційному суді на розгляді з 05 червня 2025 року перебуває подана ними апеляційна скарга, в судове засідання жодного разу не з`явилися, подаючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що останні не бажають приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.

Тому, враховуючи клопотання адвоката Собини П. М. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для чергового відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги захисником особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Собиною П. М. на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2025 року, захисником особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Собиною П. М. подано апеляційну скаргу на поставу судді від 21 травня 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку апелянт зазначає про те, що останній день подання апеляційної скарги припав на вихідний день, тому апеляційна скарга подається в перший робочий день.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 279722 від 23 березня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи, та з якого вбачається, що протокол ОСОБА_1 підписаний;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження огляду відмовився;

- долученим до протоколу відеозаписом.

- копією посвідчення водія;

- довідкою про надання інформації, з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 , має водійське посвідчення.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводи апелянта про те, що зупинка транспортного засобу не відповідає вимогам ст. 35 ЗУ «Про Національну поліції», в такому разі, з огляду на незаконну зупинку транспортного засобу, складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП не можна вважати допустимим доказом є безпідставними, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій керував транспортним засобом із ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

Твердження апелянта про те, що поліцейськими не було належними чином роз`яснено підстав відповідальності ОСОБА_1 в разі відмови від проходження медичного освідування тому виключається адміністративна відповідальність за дані дії, апеляційний суд відхиляє дане твердження, оскільки зазначене в повній мірі спростовується дослідженим відеозаписом долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 спочатку погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, потім на питання поліцейських: «чи згодні проходити огляд на стан сп`яніння?», запитує: «а я можу відмовитись?», поліцейський відповів: «так можете», на що ОСОБА_1 зазначив: «тоді я відмовляюся», після чого поліцейські роз`яснили, що за відмову буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Собині П. М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Собини П.М. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.