Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №522/3201/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1454/26

Номер справи місцевого суду: 522/3201/26

Головуючий у першій інстанції Переверзева Л. І.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Дударенко Сергія Віталійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Дударенко Сергія Віталійовича на постанову Приморського районного суду міста Одеси від від 24 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 24 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, до Приморського районного суду міста Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов протокол відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що 20 лютого 2026 року о 23-й годині 20 хвилин у м. Одеса по вул. Генуезька 5/2, водій ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом ОСОБА_2 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.г ПДР – передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду, адвокат Дударенко С.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною, просить її скасувати , винести нову постанову, відповідно із якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги, стороною захисту зазначено, що на час передавання транспортного засобу ОСОБА_2 підстав вважати, що вона перебувала у стані алкогольного сп`яніння не було та здогадуватись про це не є можливим. Зауважується, що ОСОБА_1 не заперечує факт передачі автомобілю ОСОБА_2 , але заперечує обізнаність в дійсному стані її сп`яніння та кількості проміле алкоголю у видихаємому ОСОБА_2 повітрі на час передавання автомобілю, оскільки відомо, що нормою є до 0,2 проміле, по зовнішній поведінці не завжди можливо на вид встановити у тверезому стані знаходиться людина чи в стані сп`яніння. Окрім того, водій який сідає за кермо зобов`язаний самостійно дбати про свій стан відносно вживано алкоголю напередодні та уникнути керування автомобілем під час сп`яніння.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, думку захисника ОСОБА_1 , адвоката Дударенко С.В. який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з наведених у ній мотивів та провадження закрити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону районним судом дотримано у повному обсязі.

Відповідно до п. 2.9. г) ПДР, водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР 1 № 597187 від 21.02.2026 року; відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які підтверджують викладені в протоколі обставини, а саме: 20 лютого 2026 року о 23-й годині 20 хвилин у м. Одеса по вул. Генуезька 5/2, ОСОБА_1 дійсно підтвердив факт того, що він передав ОСОБА_2 керування транспортним засобом Toyota Rav-4. Під час керування вказаним транспортним засобом, ОСОБА_2 скоїла ДТП та була з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на що також звернули увагу свідки ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.02.2026 року згідно яких, він того дня передав ОСОБА_2 керування транспортним засобом Toyota Rav-4.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та врахувавши встановлені обставини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення знайшла своє підтвердження і його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Заперечення ОСОБА_1 , щодо обізнаності в дійсному стані сп`яніння та кількості проміле алкоголю у видихаємому ОСОБА_2 повітрі на час передавання останній автомобілю, оскільки по зовнішній поведінці не завжди можливо на вид встановити у тверезому стані знаходиться людина чи в стані сп`яніння, апеляційний суд визнає абсурдними, оскільки постановою Приморського районного суду міста Одеси від 11.03.2026 року, ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 130 ч.1 КУпАП. Крім того, у вказаній постанові розглядався факт керування ОСОБА_2 20 лютого 2026 року о 23-й годині 20 хвилин, за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька 5/2 транспортним засобом Toyota Rav-4 у стані алкогольного сп`яніння та результат огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» склав 1,67% проміле (тест №2170). З огляду на викладене показник 1,67 % проміле є очевидним для будь-якої особи навіть без спеціальних приладів.

Твердження захисту, що водій який сідає за кермо зобов`язаний самостійно дбати про свій стан відносно вживано алкоголю напередодні та уникнути керування автомобілем під час сп`яніння, не звільняє особу від відповідальності, яка передала керування та свідчить про недбалість при передачі керування, що є достатньою підставою для відповідальності.

Загалом доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Судом першої інстанції були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9 г ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Дударенко Сергія Віталійовича – залишити без задоволення, постанову Приморського районного суду міста Одеси від від 24 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов