Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №494/424/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1138/26

Номер справи місцевого суду: 494/424/26

Головуючий у першій інстанції Панчишин А.Ю.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шулик Максима Юрійовича (який приймає участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шулик Максима Юрійовича на постанову Березівського районного суду Одеської області від 24 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Березівського районного суду Одеської області від 24 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Як вбачається з постанови суду, 27 лютого 2026 року в провадження судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю. від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №596334 від 20 лютого 2026 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 20.02.2026 року о 07 год. 29 хв. в м. Березівка по вул. Перемоги, 9, Березівського району Одеської області, гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував т.з. Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки тз із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотестер Драгер 6820, результат тесту склав 0,50 проміле, тест 00271. Від керування т.з. відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з зазначено постановою, адвокат Шулик М.Ю. який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що суд першої інстанції необ`єктивно розглянув дану справу, прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Березівського районного суду Одеської області від 24.03.2026 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції було проігноровано, що поліцейські діяли в супереч ст. 35 Закону України “Про національну поліцію”, оскільки зупинили керований ОСОБА_1 транспорт без законних на те підстав. Крім того, в скарзі зауважується про те, що на долученому до справи відеозаписі не відображено всієї процедури оформлення адміністративних матеріалів, відсутнє оформлення поліцейсими акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних техзасобів та не складалось направлення на огляд водія тз до закладу охорони здоров`я.

Також, сторона захисту наполягає на тому, що огляд на стан сп`яніння водія проведений поліцейськими з порушенням вимог законодавства, та співробітниками поліції не дотримано порядку, передбаченому ст. 268 КУпАП України та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку адвоката Шулик М.Ю. в підтримання доводів та вимог апеляційної скарги, і який додатково наголосив на тому, що огляд відносно ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог закону, та поза увагою залишено той факт, що він є діючим військовослужбовцем та був на службі, перевіривши доводи апеляційної скарги та довідки надані сторони захисту, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважав встановленим, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, однак до таких висновків прийшов без повного встановлення всіх обставин справи.

Згідно довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовослужбовцем, старшим солдатом військової частини НОМЕР_2 , який 20 лютого 2026 року о 07 год 29 хв. Прямував до місця служби на здійснював переміщення у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків. Проходить військову службу й по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі діяння: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, 2) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, 3) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, 4) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, діяння, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби у нетверезому стані, у стані наркотичного або іншого сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, але лише за умови, якщо такі діяння вчинені військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно із частиною дев`ятою статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року “Про військовий обов`язок і військову службу” військовослужбовці це особи, які проходять військову службу.

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира(начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З огляду на надані докази стороною захисту, ОСОБА_1 під час проходження огляду та зупинки транспортного засобу виконував обов`язки військової служби, а тому його дії підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців.

Крім того, спеціальний статус ОСОБА_1 як військовослужбовця зумовлював застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого статтею 266-1КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №32 12.01.2024. Відповідно до п. 3 Порядку огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується частина перша статті 130 КУпАП, а для проведення огляду не застосована процедура, визначена для військовослужбовців у разі виконання обов`язків військової служби, відтак суд першої інстанції помилково вважав встановленим факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Хоча з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був у військовій формі і повідомляв співробітникам поліції, що є військовослужбовцем і здійснює переміщення у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі.

Згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Статтею 255 КУпАП визначені особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Пунктом 11 частини 2 статті 255 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складають посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, - частина п`ята статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, а також про всі порушення ПДР, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань).

В порушення наведених вимог, протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції, які у цьому випадку не можуть вважатися уповноваженими особами.

Інші доводи апеляційної скарги сторони захисту до уваги не приймаються і не є підставою скасування постанови суду.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Статус ОСОБА_1 як спеціального суб`єкта виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з мотивів та підстав, викладених вище.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шулик Максима Юрійовича — задовольнити, постанову Березівського районного суду Одеської області від 24 березня 2026 року - скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов