Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №496/2589/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №496/2589/26

Суддя: Карташов О. Ю.

Номер провадження: 33/813/1451/26

Номер справи місцевого суду: 496/2589/26

Головуючий у першій інстанції Портна О. П.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Главацького Юрія Анатолійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Главацького Юрія Анатолійовича постанови Біляївського районного суду Одеської області від 08 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 08 червня 2026 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 — винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На вказану постанову суду, адвокат Главацький Ю.А. діючи в інтересах ОСОБА_1 26.06.2026 року кур`єрською службою доставки направив на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 у день її винесення не отримував, зі змістом постанови ознайомився лише внаслідок отримання її електронного примірника у застосунку “Дія”.

В судовому засіданні адвокат Главацький Ю.А. який дії в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надав пояснення по суті справи, просив поновити строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Захисник наголошував, що строк потрібно рахувати з дня отримання копії постанови.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, щодо строків її подання, апеляційний суд, дійшов наступного висновку.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, або ознайомлення з матеріалами справи, а з моменту винесення постанови.

В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи постанова суду винесена 08 червня 2026 року.

Апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження направлена кур`єрською службою доставки захисником 26.06.2026 року тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, він був присутнім у судовому засіданні 01.06.2026 року та надавав пояснення у справі та знав про відкладення справи на 08.06.2026 року.

Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Право на оскарження підлягає процесуальним обмеженням. Такі межі не суперечать концепції справедливості й логіці правової визначеності, що, до речі, підтверджується і практикою ЄСПЛ. Отже, обмеження доступу до перегляду набувають легітимності, коли вони спрямовані на запобігання хаосу в судовій системі, а чіткі строки оскарження є одним із таких запобіжників.

Твердження захисту про те, що строк на апеляційне оскарження відраховується з моменту отримання копії оскаржуваної постанови, апеляційним судом не приймаються, оскільки відлік перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Посилання сторони апелянтів на момент коли стало відомо про постанову, без зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не є достатньою підставою для його поновлення, адже доказів того, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості вчасно отримати копію судового рішення та вжити заходи для отримання інформації про стан розгляду справи матеріали справи не містять.

Посилання сторони захисту, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому вчасно не міг оскаржити постанову, не може бути беззаперечною підставою для визнання строку пропущеним з поважних причин, що також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 496/9170/24 від 09.03.2026 року.

Апеляційний суд зауважує, що клопотання про поновлення процесуального строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.

Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили йому своєчасно оскаржити судове рішення без зайвих зволікань.

На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується, і таких доказів під час апеляційного розгляду не надано.

Отже, апеляційна скарга подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, а відтак повертається апеляційним судом особі, яка її подала.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Главацькому Юрію Анатолійовичу, який діє в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 08 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua