Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №479/15/26 — Миколаївський апеляційний суд

18.08.26

22-ц/812/1834/26

Провадження № 22-ц/812/1834/26 Головуючий суду першої інстанції Репушевська О.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Миколаїв Справа № 479/15/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Царюк Л.М.,

суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Репушевської О.В., в залі судового засідання в с-ще Криве Озеро, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2026 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивував тим, що сім`я розпалася остаточно, спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам та є неможливим.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.

24 червня 2026 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про надання строку на примирення.

Заяву мотивувала тим, що бажає зберегти сім`ю та бажає докласти всіх можливих зусиль для її збереження. Крім того, розірвання шлюбу може погано вплинути на їх спільних дітей.

У зв`язку з чим просила суд надати строк для примирення тривалістю шість місяців.

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2026 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про надання строку для примирення.

Надано сторонам у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу строк для примирення тривалістю 6 місяців.

Провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення сторін — в межах шестимісячного строку — до 10 грудня 2026 року.

Призначено судове засідання для продовження розгляду справи на 10 грудня 2026 року о 09:00 годині в приміщенні Кривоозерського районного суду Миколаївської області.

Ухвала суду мотивована тим, що сторони є батьками двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розірвання шлюбу батьків є суттєвим психологічним фактором, який може негативно вплинути на розвиток та виховання неповнолітніх. Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Оскільки відповідачка категорично заперечує проти розірвання шлюбу, висловлює стійкий намір зберегти родину заради спільного виховання дітей, суд вважає, що сімейні відносини між сторонами остаточно не припинені, а рішення про розірвання шлюбу на даному етапі є поспішним. Надання строку для примирення надасть сторонам можливість переоцінити свої взаємини, вжити заходів для усунення непорозумінь та прийняти виважене рішення в інтересах дітей, що повністю відповідає засадам сімейного законодавства України щодо всебічної охорони сім`ї.

Характер взаємовідносин сторін та наявність неповнолітніх дітей свідчать про доцільність надання максимального передбаченого законом строку для примирення — до 10 грудня 2026 року, що не перевищує встановлені шість місяців.

Не погодившись з ухвалою в частині зупинення провадження у справі, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права, просив її скасувати в оскаржуваній частині та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції обмежився загальним посиланням на заперечення відповідачки проти розірвання шлюбу, бажання відповідачки зберегти сім`ю та наявність у сторін двох неповнолітніх дітей.

Позивач з 06 серпня 2025 року перебуває у складі ЗСУ та виконує обов`язки військової служби в умовах воєнного стану, у тому числі в районі бойових дій. Така обставина не є причиною для штучного збереження шлюбу всупереч волі позивача. Навпаки, зупинення провадження на шість місяців фактично відкладає реалізацію особистого немайнового права позивача на припинення шлюбних відносин без достатньої індивідуалізованої мотивації.

Суд першої інстанції не пояснив, які саме дії сторони мають реально здійснити для примирення протягом шести місяців, чому менший строк не міг би бути достатнім, як надання максимального строку узгоджується з тривалим фактичним припиненням шлюбних відносин з 05 жовтня 2023 року та з перебуванням позивача на військовій службі. За таких умов висновок про «поспішність» розірвання шлюбу є припущенням, а не результатом оцінки доказів.

Аргументи суду про необхідність збереження шлюбу «заради спільного виховання дітей» не підтверджує потреби у шестимісячному зупиненні провадження.

Оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування, чому суд визначив саме максимальний строк у шість місяців.

На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідачки не надходило.

За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, передбачений частиною 1 статі 353 ЦПК України. Відповідно до вказаного переліку окремо від рішення по справі може бути оскаржена ухвала суду про зупинення провадження по справі. При цьому окреме оскарження ухвали щодо надання учасникам строку на примирення в порядку статі 111 СК України чинним законодавством не передбачене.

Постановляючи ухвалу про надання сторонам строку для примирення та зупиняючи на цей час провадження у справі, суд першої інстанції прийняв до уваги бажання відповідачки зберегти сім`ю та виходив з інтересів двох неповнолітніх дітей, виховання яких потребує участі двох батьків.

Надати строк для примирення – це право, а не обов`язок суду. Суд у кожному випадку оцінює конкретні обставини сімейних відносин та можливість реального примирення сторін.

Оптимальний термін на примирення визначається судом в кожному конкретному випадку.

Якщо той з подружжя, хто ініціював розлучення, категорично проти примирення, він повинен наполягати на розлученні без надання строку на примирення, навести поважні причини неможливості збереження сім`ї (наприклад, тривале окреме проживання подружжя, вчинення відносно позивача неправомірних дій з боку іншого з подружжя, наявність інших сімейних відносин, тощо), надати докази, які підтверджують такі обставини.

Рішення суду про надання строку для примирення є мотивованим та містить відомості про те, на основі чого суд зробив висновки про необхідність надання строку для примирення сторін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статі 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зупинити провадження на період наданого сторонам строку на примирення.

Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання відповідачки є необґрунтованим, та відсутні будь-які підстави для надання строку для примирення, відхиляються колегією суддів, оскільки вказана ухвала підлягає оскарженню лише в частині зупинення провадження, а не самої доцільності надання строку для примирення подружжя, про що вже було зазначено вище.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 4 частини 1 статі 251 ЦПК України, відтак твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 18 серпня 2026 року.