Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №452/2460/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 452/2460/26 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І.А.

Провадження № 33/811/1258/26 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Хомича А. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП,

встановив:

постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.07.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП, та накладено на нього, з врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 13.06.2026 року о 19 год. 45 хв. на автодорозі Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, 45км+150м, керував транспортним засобом марки «Peugeot 407», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Drager Alcotest» 6820, результат 2,34 проміле, тест № 1904, що зафіксовано на технічний засіб, а саме бодікамеру, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 13.06.2026 року о 19 год. 45 хв. на автодорозі Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, 45км+150м, керував транспортним засобом марки «Peugeot 407», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Volkswagen - Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 13.06.2026 року о 19 год. 45 хв. на автодорозі Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, 45км+150м, керував транспортним засобом марки «Peugeot 407», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодив 12 метрів металевого бар`єрного огородження (відбійника) та 11 металевих стовпців, чим порушив п. 8.12 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 139 КУпАП.

На зазначену постанову захисник Хомич А. М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та без з`ясування дійсних причин його неявки, чим було порушено право на захист останнього. Зазначає, що суд першої інстанції об`єднав три протоколи про адміністративні правопорушення в одне провадження, чим позбавив можливості ОСОБА_1 надати пояснення по кожному епізоду. Звертає увагу, що постанова ґрунтується на протоколах та результаті огляду на стан сп`яніння без дослідження в змагальній процедурі (за участю особи або її захисника) обставин застосування технічного засобу, дотримання порядку огляду, наявності відеофіксації моменту керування транспортним засобом, а також обставин ДТП.

Апеляційний розгляд призначався на 30.07.2026 року, 10.08.2026 року, проте такі відкладено у зв`язку з клопотаннями захисника.

17.08.2026 року до суду апеляційної інстанції надійшло чергове клопотання захисника про відкладення розгляду.

З огляду на те, що ОСОБА_1 та його захисник Хомич А. М. належним чином заздалегідь повідомлені про час та місце розгляду справи, враховуючи скорочені строки розгляду апеляційних скарг на постанови суду першої інстанції у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника.

Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Встановлено, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Таке, зокрема, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №692351, серії ЕПР1 №692339 та серії ЕПР1 №692370 від 13.06.2026 року, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП та якими зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушень;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протоколу тесту №1904 від 13.06.2026 року за результатом огляду із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», згідно з якими у ОСОБА_1 виявлено 2,34% проміле алкоголю;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував вчинення ним адміністративних правопорушень;

- схемою місця ДТП, якою підтверджується факт ДТП 13.06.2026 року о 19 год. 45 хв. на автодорозі Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, 45км+150м, за участю автомобіля марки «Peugeot 407», державний номерний знак НОМЕР_1 , та марки «Volkswagen - Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , в якій зафіксована дорожня обстановка, місце розташування, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що 13.06.2026 року о 19 год. 45 хв. він рухався по автодорозі Н-13 Львів – Самбір – Ужгород в напрямку м. Львова та побачив, що автомобіль марки «Peugeot 407», який рухався по зустрічній смузі руху, почав виїжджати на смугу руху, по якій рухався ОСОБА_2 , та, в подальшому, здійснив з ним зіткнення в ліву частину автомобіля.

Доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, оскільки його вина не доведена належним чином, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, після дорожньо-транспортної пригоди учасники такої проходили огляд на стан алкогольного сп`янніня, за результатами яких було встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 не перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а у ОСОБА_1 виявлено 2,34% проміле алкоголю.

Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не заперечував проти результату огляду та не просив доставити його до медичного закладу для проходження такого.

Крім того, останній підписав акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківку приладу «Drager Alcotest», чим засвідчив свою згоду із внесеними до них даними.

Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правильними.

Заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що апеляційна скарга зводиться до переліку норм законодавчих актів без жодних мотивів та посилань на фактичні обставини, що свідчить про необґрунтованість такої апеляційної скарги.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкцій цих статей, з урахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП та, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –

постановив:

постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Хомича А. М. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В.Я.