Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №332/3901/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/3901/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/3901/25 Головуючий в 1 інстанції Сапунцов В.Д.

Провадження № 33/807/869/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Зубенка Олександра Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Зубенка Олександра Анатолійовича на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір.

Згідно з оскаржуваною постановою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 16.07.2025 о 21:10 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 1, керував ТЗ SKODA Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога №5215 від 17.07.2025, медичний огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень Правил дорожнього руху (далі ПДР), про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9а ПДР.

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Зубенко О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що:

-з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та виявлення ознак сп`яніння до складення самого тесту пройшло фактично 3 год. 09 хв., що є істотним порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-у Журналі реєстрації медичних оглядів для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння №4 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проходив відповідну перевірку 17.07.2025 о 00-05 год., про що під №5215 є запис лікаря н/с марихуана, без зазначення методу дослідження, при цьому сам тест до матеріалів справи не долучено;

-біологічні зразки у ОСОБА_1 відбиралися в одну ємність, які були знищені одразу після проведення дослідження, що є грубим порушенням проведення дослідження;

- ОСОБА_1 заперечував факт перебування у стані наркотичного сп`яніння одразу після проведення швидкого тесту, проте працівники поліції не направили його для проведення лабораторних досліджень;

-у акті медичного огляду №5215 від 17.07.2025 зазначено, що поведінка збуджена, скарг на стан немає, орієнтування на місці, у часі – не читабельно, мовна здатність – трохи прискорена, рухова сфера – не читабельно, міміка – жива, хода – без хитань, Поза Ромберга – не зрозуміло, висновок – марихуана позитивний, при цьому лікар не проводив жодного тесту на реакцію, хитання адекватність, орієнтування у просторі, в тому числі Поза Ромберга, тому медичне обстеження проведено з грубим порушенням ст. 266 КУпАП та інструкції;

-з метою підтвердження стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 необхідно було провести дослідження більш селективними методами – методами хроматографії з визначенням концентрації наявності наркотичної речовини, оскільки виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, а є підставою для проведення огляду у встановленому законом порядку;

-поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі не є сумнівною, є адекватною для подій, зафіксованих у протоколі, а нервування зумовлене лише діями поліцейських щодо необхідності медичного огляду після обшуку водія, пасажира та автомобіля.

3. Позиції учасників.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Зубенко О.А., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Зубенка О.А., на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції не звернув увагу на істотні обставини справи.

Так, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, слід констатувати відсутність належного обґрунтування висновку судді районного суду про доведеність провини ОСОБА_1 , що, вочевидь, не надає можливості стверджувати про законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення.

Суд першої інстанції поклав в основу свого рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 393867 від 17.07.2026; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №5215 від 17.07.2026, відповідно до якого перебуває у стані наркотичного сп`яніння (маріхуана), з результатами ОСОБА_1 ознайомлений.

Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції такий висновок суду вважає необґрунтованим, оскільки він не підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи та вважає його передчасним і таким, що зроблений на підставі неповного з`ясування обставин справи та неповноти судового розгляду.

Суддею першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних достатніх заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Як вбачається із постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд не може погодитися у зв`язку з наступним.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан сп`яніння, в тому числі й наркотичного, визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція №1452/735).

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до змісту п.п. 6-9 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Проте під час апеляційного перегляду справи встановлено порушення наведених вимог законодавства при проведенні огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Так, в матеріалах справи міститься висновок №5215 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.07.2025, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного (марихуана) сп`яніння.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних щодо проведення лікарем підтверджуючого дослідження із застосуванням газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї, яке згідно положень даного підзаконного нормативно правового акту є обов`язковим.

Факт не проведення підтверджуючого лабораторного дослідження також підтверджується поясненнями лікаря ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції, відповідно до яких при доставці ОСОБА_1 до «Обласного клінічного закладу психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» йому було проведено швидкий тест комбінованим тестом «Wondfo» на виявлення 10 наркотиків, тест показав знаходження у біологічному середовищі водія марихуани, на підставі цього тесту видано висновок про перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Отже, апеляційним судом встановлено, що під час огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури та видано висновок про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння без проведення підтверджуючого дослідження.

Відповідно до п.21 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Отже, оформлений за результатами проведення такого огляду ОСОБА_1 висновок лікаря складено без дотримання регламентованої законом процедури, а тому в силу положень п.21 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 такий висновок вважається недійсним.

Відтак, доводи апеляційної скарги про порушення встановленого закону порядку огляду водія на стан наркотичного сп`яніння та про недопустимість такого доказу як висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Зубенка Олександра Анатолійовича задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков