Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №334/2162/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/2162/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/2162/26 Головуючий в 1-й інстанції Ісаков Д.О.

Провадження № 33/807/956/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю представника Запорізької митниці Наказного Тараса Олександровича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зіньковської Наталії Вікторівни (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Зіньковської Наталії Вікторівни на постанову Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 80617,48 гривень.

Згідно з оскаржуваною постановою, в ході проведення Запорізькою митницею перевірки щодо фактів ввезення транспортних засобів на митну територію України в якості гуманітарної допомоги, які не були доставлені до військових частин у Запорізькій області, було направлено запит до 4 відділу 5 Управління ДВКР СБУ від 18 листопада 2025 року №7.20-4/20-02/8.6/3603.

02 грудня 2025 року Запорізькою митницею отримано відповідь (вх. №5409/8.6-23) з переліком транспортних засобів, отримання яких очікувалось у НОМЕР_1 окремій бригаді ТрО Збройних Сил України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( НОМЕР_2 Обр ТрО) в якості гуманітарної допомоги.

05 грудня 2025 року Запорізькою митницею направлено до Львівської митниці запит №7.20-4/20-01/7/3815 та 16 грудня 2025 року отримано відповідь від 15 грудня 2025 року №7.4-1/20-03/7/31277 (вх. №5670/7-21), відповідно до якої ОСОБА_1 17 травня 2022 року під час ввезення в Україну транспортного засобу «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , задекларував його як такий, що є гуманітарною допомогою для Військової частини НОМЕР_5 зі звільненням від сплати митних платежів та подав митному органу України наступні документи:

декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 17 травня 2022 року, де в розділі 6 «Отримувач» вказано в/ч НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ), в розділі 9 «Вид допомоги» зазначено транспортний засіб: «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , підписану особисто ОСОБА_1 ;

звернення військової частини НОМЕР_5 від 13 травня 2022 року №227 щодо ввезення транспортного засобу «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 на адресу військової частини НОМЕР_5 , підписану командиром військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_2 .

06 січня 2026 року Запорізькою митницею направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 за №7.20-4/20-04/8.2/80 та отримано відповідь від 27 січня 2026 року №695/636 (вх. №481/8.2-23), згідно якої транспортний засіб «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 в уніфікованій електронній обліковій системі зареєстрованих транспортних засобів Збройних сил України, на обліку у Військовій службі правопорядку не перебуває.

28 січня 2026 року з метою визначення вартості транспортного засобу, управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил направлено службову записку за №20/20-03/605 на адресу управління контролю та адміністрування митних платежів. Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Запорізької митниці від 29 січня 2026 року №15/15-02/646 орієнтовна митна вартість транспортного засобу «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , 2005 року випуску, становить 5290 EUR, згідно з курсом НБУ станом на дату ввезення транспортного засобу в Україну (17 травня 2022 року) становить 161234,97 гривень.

Виходячи з вищевикладеного, транспортний засіб «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 на балансі військової частини НОМЕР_5 не перебуває, в уніфікованій електронній обліковій системі зареєстрованих транспортних засобів Збройних сил України, на обліку у Військовій службі правопорядку не значиться.

Таким чином, громадянином України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару - транспортного засобу «BMW X5» кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 161234,97 гривень з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу для переміщення товару документів, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 17 травня 2022 року, що містить неправдиві відомості щодо одержувача товару.

2. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі, узагальнення доводів особи, яка її подала, відзиву та відповіді на відзив.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Зіньковська Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає необґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилалася на те, що:

-наявні у справі докази свідчать про те, що транспортний засіб BMW X5, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , був ввезений на митну територію України саме як гуманітарна допомога для військової частини НОМЕР_5 , а після перетину кордону фактично переданий уповноваженій особі цієї військової частини – військовому капелану ОСОБА_3 для подальшої передачі військовій частині, що підтверджується листами військової частини, актом приймання-передачі гуманітарної допомоги, а також доданими фото- та відеоматеріалами, а тому за таких обставин відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 надав документи, які містили неправдиві відомості щодо одержувача товару;

-матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу того, що ОСОБА_1 усвідомлював неправдивість поданих ним документів, діяв з прямим умислом на приховування від митного контролю або мав на меті незаконне переміщення транспортного засобу через митний кордон України, а тому в його діях відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483МК України;

- ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність провадження у даній справі, судових повісток чи інших повідомлень не отримував, у зв`язку з чим був фактично позбавлений можливості взяти участь у розгляді справи, надати пояснення, заперечення та докази на підтвердження його правової позиції.

Представник Запорізької митниці Ткач В.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вона не підлягає задоволенню, оскільки постанова Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ухвалена на підставі повного та об`єктивного дослідження всіх доказів та матеріалів справи.

Вважає, що до ОСОБА_1 не може бути застосований п. 9-50 Розділу ХХІ МК України у зв`язку з відсутністю військового призначення даного транспортного засобу, оскільки забезпечення душпастирського психологічного та морального стану військових не є військовим призначенням, не сприяє обороні України, безпеці населення та захисту інтересів держави.

Наголошує, що акт прийому-передачі від 16.06.2022 не містить власного підпису ОСОБА_1 , він не надавав довіреності ОСОБА_3 , повноваження якого нічим не підтверджені.

Звернув увагу на те, що захисником стверджується, що митний орган не звертався безпосередньо до військової частини НОМЕР_5 з метою перевірки обставин отримання автомобіля, однак в матеріалах справи є лист відділу 5 Управління ДВКР СБУ від 26.11.2025 №17/5/4-4874нт, в якому встановлена відсутність транспортного засобу у військовій частині.

Захисник Зіньковська Н.В. подала відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначила, що посилання митниці у відзиві на те, що забезпечення душпастирського, психологічного та морального стану військовослужбовців не є військовим призначенням, є лише новою правовою оцінкою обставин, яка зявилася вже після завершення митного оформлення та не спростовує того факту, що подані документи відповідали документам, на підставі яких сам митний орган прийняв рішення про пропуск транспортного засобу як гуманітарної допомоги.

Вважає, що ОСОБА_1 не був стороною приймання автомобіля військовою частиною, оскільки після перетину митного кордону передав транспортний засіб уповноваженій особі військової частини – військовому капелану Євгену Влоху, а тому в акті-прийому передачі його підпис відсутній.

Наголошує, що лист ДВКР СБУ не є документом, який підтверджує або спростовує факт отримання конкретного транспортного засобу військовою частиною НОМЕР_5 , оскільки саме остання є належним джерелом інформації щодо фактичного отримання автомобіля.

Зазначає, що митниця у відзиві не спростувала доводів апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.

3. Позиції учасників.

В засіданні апеляційного суду захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Зіньковська Н.В. підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.

Представник Запорізької митниці у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника Запорізької митниці Наказного Т.О. та захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зіньковської Н.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Частиною 4 ст. 2 КУпАП визначено, що питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним Кодексом України.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За приписами до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Згідно зі ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції не звернув увагу на істотні обставини справи.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, слід констатувати відсутність належного обґрунтування висновку судді районного суду про доведеність провини ОСОБА_1 , що, вочевидь, не надає можливості стверджувати про законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення.

Так, відповідно до диспозиції ст. 483 МК України відповідальність за вказаною статтею настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, а саме щодо отримувача товару.

Суб`єктивна сторона ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Отже, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці 6 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка переміщуючи товари через митний кордон України надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Так, відповідно до зазначених у протоколі про порушення митних правил відомостей у провину ОСОБА_1 ставилось те, що він в якості підстави для переміщення через митний кордон України гуманітарної допомоги - транспортного засобу на адресу військової частини надав митному органу документи, що містять неправдиві дані стосовно одержувача гуманітарної допомоги.

Апеляційний суд зауважує, що з 24.02.2022 указом Президента України в Україні введено воєнний стан. Вказані у протоколі обставини мали місце під час дії воєнного стану та в умовах військової агресії російської федерації проти України, в той час як Сили оборони України, у тому числі Збройні Сили України, мали невідкладну потребу забезпечення транспортними засобами підвищеної прохідності для пересування та виконання бойових завдань, що пояснює недотримання формальностей порядку передачі транспортного засобу, оформлення та підписання акту передачі та постановки транспортного засобу на облік у військовій частині.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.05.2022 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України як гуманітарну допомогу автомобіль «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , для потреб Збройних Сил України, у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем зазначеного автомобіля він вказав військову частину НОМЕР_5 . До декларації, з-поміж іншого, додано звернення військової частини НОМЕР_5 від 13 травня 2022 року №227 щодо ввезення транспортного засобу «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 на адресу військової частини НОМЕР_5 , підписану командиром військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_2 .

У подальшому Запорізькою митницею отримано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 січня 2026 року №695/636 (вх. №481/8.2-23), згідно якої транспортний засіб «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 в уніфікованій електронній обліковій системі зареєстрованих транспортних засобів Збройних Сил України, на обліку у Військовій службі правопорядку не перебуває.

Натомість жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 умисно подав митному органу недостовірні відомості щодо отримувача транспортного засобу надано не було. Не здобуто таких даних й під час апеляційного розгляду справи.

Разом з тим, апеляційний суд зважає на те, що матеріали провадження містять копію Акта приймання-передачі гуманітарної допомоги Україні (Міністерству оборони України) в особі військової частини НОМЕР_5 (код НОМЕР_6 ) від 16.06.2022, відповідно до якого з метою підтвердження отримання Україною (Міністерством оборони України) в особі військової частини НОМЕР_5 (код НОМЕР_6 ) матеріальної гуманітарної допомоги задля реалізації територіальної оборони України та руху опору громадян України (національного спротиву) військова частина НОМЕР_5 отримала автомобіль BMW X5 NG05 BUE від ОСОБА_1 через військового капелана Євгена Влоха. Останній передав транспортний засіб підполковнику ОСОБА_4 . Акт підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і засвідчений печаткою.

Зазначені в акті приймання-передачі від 16.06.2022 відомості представниками митниці не спростовані, як й легітимність самого факту його існування, а тому існує об`єктивна презумпція щодо легітимності наданих стороною захисту суду доказів.

Більш того, під час апеляційного розгляду було досліджено письмові пояснення військового ОСОБА_7 від 24.06.2026, відповідно до яких 18.05.2022, він як уповноважена особа від військової частини НОМЕР_5 отримав від ОСОБА_1 автомобіль «BMW X5», номерний знак НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_3 , який був ввезений в Україну як гуманітарна допомога для потреб військової частини НОМЕР_5 , після чого передав зазначений транспортний засіб 16.06.2022 в АДРЕСА_2 для потреб військової частини НОМЕР_5 , що підтверджується актом приймання-передачі гуманітарної допомоги. Таким чином, ОСОБА_8 підтвердив отримання від ОСОБА_1 автомобіля та передачу його військовій частині НОМЕР_5 .

Крім того, в якості доказу стороною захисту долучено до матеріалів справи фотознімки, які підтверджують фактичну передачу транспортного засобу для потреб військової частини НОМЕР_5 .

У підсумку, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, надав неправильну оцінку дослідженим доказам та не врахував, що автомобіль передано в якості гуманітарної допомоги військовій частині НОМЕР_5 для реалізації територіальної оборони України під час збройної агресії РФ. А, відтак, умови, за яких було ввезено вказаний автомобіль, та фактична мета його ввезення у даному випадку дотримані.

Водночас відомостей про те, що транспортний засіб «BMW X5», кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , використовувався для інших цілей, не пов`язаних із захистом країни від збройної агресії, або доказів, що даний автомобіль реєструвався на цивільний облік або використовується (використовувався) у цивільному обігу чи був ввезений особою для власного збагачення, матеріали справи не містять та суду надано не було.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на приховування від митного контролю товару, оскільки він передав автомобіль військовому капелану військової частини, а передача транспортного засобу відбувалась виключно у рамках надання гуманітарної допомоги для потреб Збройних Сил України.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення та МК України, які передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Зіньковської Наталії Вікторівни задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков