Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №308/17837/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/17837/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шевчука В.В.

суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д..,

з участю секретаря Савинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2026 року (суддя Іванов А.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лиманського В.Ю. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лиманського В.Ю. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано виконавчий напис № 204505, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з ТОВ «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, безпідставно стягнуті в межах примусового виконання виконавчого напису у виконавчому провадженні № 67012620, у розмірі 15 023,96 гривень.

Стягнуто з ТОВ «Дебт Форс» на користь держави судовий збір у розмірі 2542,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити резолютивну частину рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2026 в частині розподілу витрат зі сплати судового збору, постановивши стягнути з ТОВ «ДЕБТ ФОРС» на користь ОСОБА_1 2 542,40 гривень витрат з оплати судового збору.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що висновок суду про стягнення судового збору з відповідача на користь держави порушує вимоги ч.1 ст.140 ЦПК України, прийнятий без урахування тих обставин справи, що вказані судові витрати сплачені позивачем.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать довідки про доставку електронних документів. Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Враховуючи наведене, судовий розгляд здійснюється у відсутність учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору. В іншій частині рішення суду не оскаржено та не переглядається судом апеляційної інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд стягнув судовий збір з ТОВ "Дебт Форс" на користь держави.

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ДЕБТ ФОРС» задоволено повністю, однак помилково стягнуто з ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ 43577608) на користь держави судовий збір у розмірі 2 542,40 гривень.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про стягнення судового збору із ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (код ЄДРПОУ 43577608) на користь ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявні дві квитанції від 07.11.2025 року, які підтверджують сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422, 40 грн (арк. 80). Крім того, таку ж суму просив стягнути позивача у прохальній частині позовної заяви (акр. 28).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає обгрунтованими вимоги апеляційної скарги у частині стягнення із відповідача на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення у цій частині підлягає зміні

Щодо розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

За оскарження додаткового судового рішення або рішення суду в частині розподілу судових витрат судовий збір не сплачується, оскільки питання витрат не є позовною вимогою і на нього не поширюються ставки збору за перегляд рішення по суті.

Апелянтом за подання апеляційної скарги помилково сплачено судовий збір у розмірі 1482,51 грн.

Проте, згідно із ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи наведене апеляційний суд роз`яснює апелянту, що повернення судового збору за подання апеляційної скарги можливе лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2026 року в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений за подання позовної заяви у розмірі 2422 грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.08.2026.

Головуючий

Судді