Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №306/1406/20 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/1406/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шевчука В.В.,

суддів Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.,

з участю секретаря Савинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2026 року (суддя Уліганинець П.І.) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», відповідач – ОСОБА_1 , третя особа – АТ КБ "ПриватБанк", Свалявський відділ державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

В травні 2026 року представник ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" звернулася до суду із заявою про заміну сторони стягувача та видачу дубліката виконавчого листа.

Свої вимоги мотивував тим, що між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н, згідно якого останньому надано грошові кошти на споживчі цілі. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приват Банк" задоволено частково та на виконання рішення видано виконавчий лист №306/1406/20 від 19.04.2023 року про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу за кредитним договором. Виконавче провадження №71851869 завершене, а оригінал виконавчого листа стягувачу не надійшов. Вказує, що 22.08.2025 року між АТ КБ "Приват Банк" та ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" укладено договір факторингу, яким заявником набуто право вимоги за кредитним договором відповідача. Зазначає, що ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" наразі не може реалізувати свої права стосовно стягнення боргу через відсутність виконавчого документа.

Також вказує, що строк пред`явлення виконавчого документа не вважається пропущеним відповідно до Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на період дії воєнного стану визначені цим Законом строки перериваються та обчислюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

На підставі наведеного, просив замінити сторону стягувача та видати ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" дублікат виконавчого листа.

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2026 року заяву представника ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" задоволено. Замінено стягувача у виконавчому листі №306/1406/20 від 19.04.2023 року, виданому Свалявським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу, з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Видано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 306/1406/20 від 19.04.2023 року, виданого Свалявським районним судом Закарпатської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Суд виходив із того, що між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" набув право вимоги заборгованості за кредитними договорами. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 71851869 з примусового виконання Виконавчого листа. 23.06.2024 Постановою головного державного виконавця Свалявського відділу ДВС від 23.06.2024 виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», однак такий на адресу стягувача не надходив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, відмовити ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у задоволенні заяви.

Апелянт вказує, що судом не було враховано, що боржником фактично виконано рішення суду та погашено заборгованість у повному обсязі.

18 червня 2026 року ним сплачено кошти у сумі 34 492,50 грн, що підтверджується квитанцією AT «Ощадбанк». Платіж здійснено у межах виконавчого провадження № 71851869.

Видача дубліката виконавчого листа за відсутності невиконаного зобов`язання порушує принципи справедливості та може призвести до подвійного стягнення однієї й тієї ж заборгованості.

У судове засідання учасники розглдяду справи будучи повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не прибули.

Апелянт у подані до суду заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Свалявського районного суду від 04.03.2021 року позов АТ КБ "Приват Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 29988,59 грн. та 2102,00 грн. сплаченого судового збору.(а.с.99-100).

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 01.07.2021 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приват Банк" залишено без задоволення, рішення Свалявського районного суду від 04.03.2021 року залишено без змін. (а.с. 121-128)

На виконання рішення суду Свалявським районним судом Закарпатської області 19.04.2023 року видано виконавчий лист.

Одним з елементів забезпечення прав учасників справи на стадії виконання судового рішення є встановлена статтею 442 ЦПК України процедура заміни сторони виконавчого провадження. Наведеною статтею визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Правила цієї статті застосовуються також у разі, коли потрібно замінити боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

У частині п`ятій статті 442 ЦПК України також визначено, що правила цієї статті застосовуються у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни стягувача у виконавчому листі є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв`язку із чим суд насамперед має з`ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність / чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою.

За змістом статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).

Між АТ КБ "Приват Банк" та ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" набув право вимоги заборгованості за кредитними договорами. Згідно витягу з Реєстру боргових зобов`язань, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги до ОСОБА_2 (а.с.144-153,158,161).

За таких обставин, вимога заявника про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі є обгрунтованою, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржника.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дає підстави для висновку про те, що підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Свалявського відділу ДВС у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження №71851869 з примусового виконання виконавчого листа №306/1406/20. Постановою головного державного виконавця Свалявського відділу ДВС у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.06.2024 виконавчий лист №306/1406/20 від 19.04.2023 повернуто стягувачу на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання до 23.06.2027(а.с. 184-185).

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень - завершальна стадія судового процесу, яка має своїм призначенням впровадження в життя судового рішення. Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана з попередніми частинами єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає в захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція). Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

У матеріалах справи відсутні докази направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу від 23.06.2024 та оригіналу виконавчого листа стягувачу.

Відповідно до постанови Верховного суду від 18.11.2020 №263/4331/18 сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби (або приватного виконавця) прямо свідчить про те, що його було втрачено. Норми Цивільного процесуального кодексу України не зобов`язують стягувача наводити детальні причини втрати виконавчого документа для отримання його дубліката.

За таких обставин, враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, відсутність оригіналу виконавчого листа у стягувача та органу ДВС, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість ухвали суду першої інстанції про наявність підстав для видачу дубліката виконавчого листа.

Добровільне виконання судового рішення апелянтом 18.06.2026, після прийняття судом першої інстанції спірної ухвали 08.06.2026, не може бути підставою для її скасування, оскільки не свідчить про її незаконність.

Заміна стягувача у виконавчому листі та видача його дубліката не є підставою для повторного стягнення із боржника заборгованості у виконавчому провадженні, за умови добровільного виконання боржником рішення у межах такого виконавчого провадження.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував закон, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.08.2026.

Головуючий

Судді